Як українці раніше називали гроші: Владислав Безпалько написав про це статтю

Владислав Безпалько, старший науковий співробітник Національного музею історії України, опублікував на сайті проєкту "Локальна історія" свою статтю про те, як українці раніше називали гроші. Автор розкриває всю палітру назв грошей, якими користувалися українці: гривня, гріш, шаг, шеляг, копійка, пенязь, а також їхнє походження та поширення.

• Кабінет Міністрів призначив голову правління АТ "Укрзалізниця": посаду зайняв Олександр Перцовський

Деталі

Зокрема, пише науковець і про шаг. У статті зазначено, що "Найменування "шаг" використовували перш за все як дрібну лічильну одиницю в три польських гроші, згодом — дві російські копійки, рівні їм за курсовим співвідношенням. Також це була розмовна назва монети таких номіналів".

У Гетьманщині назва набула широкого вжитку. 1675 року одна жінка розповіла, що скористалася послугами чарівниці: "І зараз повела мене в сад на болото під яблуню, обернувши тричі, веліла мені сісти і за ножа триматися, а сама, взявши шага грошей, пішла на болото". Коли з кінцем XVII століття обіг все більше наповнювався російською монетною масою, шаг був складовою так званої "української" лічби грошей — лічильний золотий поділявся на 10 шагів, а шаг становив 2 копійки.

З реформою 1839—1843 років назву "шаг" перенесли на монету ½ копійки. У часи УНР шаг як 1/100 гривні став новою розмінною одиницею української валютної системи.

Владислав у своїх наукових пошуках знайшов підтвердження, що вже в козацькій Україні назва "шаг" широко вживалася в мові діловодства. Тоді як, копійка виникла у XVI столітті з реформою в межах російської монетної системи для означення монети у дві московські деньги. З XVIII століття копійка як розмінна монета в парі з рублем забезпечувала монетною масою грошовий обіг у складі російської імперії, а далі СРСР.

Раніше ми писали про те, що в Україні знову буде одна з найбільших ядерно-енергетичних програм у Європі.