Фінансовий аналітик розповів про економічні наслідки Каховської катастрофи для України

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин в ексклюзивному коментарі META.UA розповів про економічні наслідки Каховської катастрофи для України.

• Олексій Біловол: "Каховська ГЕС — це черговий цвях у труну російської імперії"

Деталі

Катастрофа на Каховській ГЕС матиме для України непрості економічні наслідки. Хтось говорить, що на тих територіях, які найбільше постраждали від підтоплення, згодом залишиться лише пустеля і ці землі будуть непридатні для вирощування сільськогосподарської продукції. Інша думка – не все так драматично і після деокупації цих територій Україна знову зможе вирощувати культури та експортувати їх.

— Економічні наслідки втрати цих територій ми спостерігаємо вже понад рік, оскільки більшість з тих, хто постраждав від повені та руйнування Каховської ГЕС не контролюються Україною, на жаль. І ми всі бажаємо їм скорішого виходу з тіні. Відтак, ситуація не буде мати ось такого прямого економічного впливу на Україну. Фактично, ця територія наразі виключена із прямого економічного розрахунку.

Але, справа ж в тому, що ця територія орошувалась приблизно більше, ніж на півмільйона гектарів. І збиралося десь 4,5 мільйони тон зернових олійних культур. Це десь на півтора мільярди доларів. Так, це великі збитки і якщо ми будемо брати всю територію, яка постраждала, то будемо розуміти, що ця територія буде виведена на кілька років з економіки і не буде постачати зернові, овочі та фрукти. Якщо в цифрах, то зернові, овочі та фрукти внутрішнього споживання якраз переважно були з Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей, які найбільше і постраждали.

Відтак, ми розуміємо, що безумовно, ці ризики будуть переслідувати нас найближчими роками. І можливо, для балансу цих продуктів, потрібно буде дещо імпортувати. Наприклад, з тієї ж Туреччини, яка є найбільшим експортером овочів та фруктів для нашої країни та Західної Європи.

Це одна частина. Інша проблематика в тому, що Дніпро перестав бути суднохідним від початку до кінця. Ми розуміємо, що поки не буде відновлено систему шлюзування, то ми на маємо суднохідного Дніпра для постачання товарів. А суднохідний транспорт, зазвичай, дешевший. Це логістичний удар по економіці.

Наступне: Нікополь, Кривий Ріг, найбільші металургійні підприємства, кольорова металургія та оброблювальні підприємства суттєво знизили виробництво через те, що в технологічному ланцюгу відсутня вода. Це також проблема. Відповідно, ми маємо падіння валютних надходжень як аграрного сектору, так і металургійного. Звісно ж, це несе прямий негатив для приватних домогосподарств.

Щодо курсу гривні, ситуація наступна. Опосередковано, підрив дамби та логістичні проблеми, які я описав вище, призведуть до офіційного підняття курсу валют Національним Банком України. Бо якщо ми втрачаємо надходження, то треба їх якось компенсувати. Нацбанку доведеться прийняти рішення щодо підвищення офіційного фіксованого курсу. Ми очікуємо, що курс буде переглянуто, оскільки ми маємо проблеми із зерновою угодою і це найбільша проблема. Ми не можемо вивозити продукцію із портів Одеси, інші порти постраждали після ГЕС. І це все буде вимагати від Нацбанку реагування на ситуацію, бо ми імпортуємо значно більше, ніж експортуємо. І цей дефіцит валюти треба покривати за рахунок ЗВР. Щоб знизити цей тиск та дефіцит, Нацбанк піде на підвищення курсу.

Але це підвищення буде погоджено із нашими кредиторами. Долар – на рівні 41,2, можна дивитися на прогнози, розміщені Нацбанком. Це як ключовий орієнтир для валютного ринку.

Данило Вереітін.

У МОУ розповіли, як росіяни скористалися наслідками підриву Каховської ГЕС.