Пом'якшення процентної політики підтримає відновлення економіки України – НБУ

Уроки центробанків країн, що переживали воєнні конфлікти, є важливими для майбутньої монетарної та валютно-курсової політики НБУ. У відомстві розповіли про досвід України.

• Україні важливо рухатись у бік більш технологічно складної структури експорту — Гетманцев

Деталі

В унікальному досвіді цих країн можна відстежити певні закономірності:

• тимчасова фіксація чи жорстка прив’язка обмінного курсу є поширеними й дієвими заходами зі стабілізації макрофінансової ситуації та стримування інфляції (Ізраїль, Хорватія, Грузія)
• водночас такі курсові режими застосовувалися здебільшого як тимчасовий стабілізаційний захід. З часом ЦБ відмовлялися від жорсткої фіксації курсу та переходили до поступового збільшення його гнучкості
• різні варіації режиму стабілізації (таргетування) обмінного курсу потребують активних дій ЦБ для врівноваження валютного ринку, тож валютні інтервенції починають відігравати роль основного монетарного інструменту (Хорватія, Ірак)
• відповідно ключова процентна ставка виконує роль допоміжного інструменту для підтримання стійкості валютного ринку та зниження тиску на міжнародні резерви (Хорватія, Ізраїль, Кувейт)

В НБУ проаналізували досвід центробанку Грузії, який після перефіксації курсу розпочав цикл зниження ключової ставки на тлі ситуативного сповільнення інфляції.

Зниження ставок в умовах відчутної девальвації ларі негативно позначилося на довірі до національної валюти. Це спричинило зростання доларизації економіки та було одним із чинників суттєвого прискорення інфляції. Внаслідок цього ЦБ Грузії був вимушений посилити процентну політику.

Про досвід України у Нацбанку заявляють:

З 2015 року і до початку повномасштабної війни НБУ дотримувався режиму плаваючого обмінного курсу. Однак у перші години повномасштабного вторгнення для стабілізації валютного ринку НБУ зафіксував курс та запровадив низку тимчасових обмежень на валютні операції та рух капіталу. Поступове поліпшення макроекономічної ситуації (стійке зниження інфляції, поліпшення очікувань, накопичення міжнародних резервів) дало змогу НБУ в жовтні 2023 року перейти від режиму фіксації до керованої гнучкості обмінного курсу

У результаті перехід відбувся контрольовано та успішно. Поступове збільшення гнучкості обмінного курсу посилить стійкість економіки та валютного ринку, а також зменшуватиме ризики накопичення валютних дисбалансів, зазначають в НБУ.

Ураховуючи поліпшення макроекономічної ситуації, НБУ розпочав цикл зниження облікової ставки з липня 2023 року. Проте монетарна політика НБУ й надалі узгоджується з необхідністю підтримання достатньої привабливості гривні як важливої передумови збереження курсової стійкості.

Таким чином пом'якшення процентної політики підтримає відновлення економіки, але не створюватиме загроз для макрофінансової стабільності.

Раніше ми писали, що Апеляційний суд визнав правомірною націоналізацію ПриватБанку. На докапіталізацію банку після вилучення у попередніх власників держава витратила понад 155 мільярдів гривень.