совєтськоє, французьке чи все-таки українське? Інтерв’ю на честь Дня Шампанського

Хто не перемагає – той не п’є Шампанського. Днями світ відзначав його Всесвітній день. Надзвичайне вино й найособливіший напій –символ свят і перемог. Ігристе – це бульбашки щастя, веселого запаморочення та розкоші, навіть якщо сьогодні у вашому келиху не справжнє Шампанське, що коштує кілька тисяч у. е.

Сама історія цього виду вина дуже ігриста. Уявляєте, воно випадково з'явилось на наш світ як брак! Брак бродіння вина. Так само, як брак, і сприймалось людьми. Але завдяки монаху(!) Періньйону(!) воно стало популярним і ціннісним. Тож, можливо, нам його подарував сам Бог?

Середа – це маленька п’ятниця: саме час подбати про красивий відпочинок і заготувати пляшку ігристого на кінець робочого тижня. Як це зробити – в ексклюзивному інтерв’ю МЕТА розповів чарівливий експерт з гостинності Михайло Шевелюк.

Спойлер: справжнє Шампанське – це гучний бренд, а менш розпіарені конкуренти мало чим йому поступаються.

Михайло Шевелюк: Шампанське – це мікрофеєрверки щастя на язику

Михайло Шевелюк – експерт із сервісу та гостинності, керівник Української Школи Гостинності (Ukrainian Horeca School), доктор філософії з культурології, практик у готельно-ресторанному бізнесі. Починав свій шлях 2016 року офіціантом, будучи потім старшим офіціантом і тренером сомельє в ресторані "Валентино" готелю "Швейцарський" у Львові.

Достатньо давно вже відомо, що "Шампанське" – власна назва, а не загальна. Це тільки ігристе вино із французької провінції Шампань. Чому ми, українське суспільство, наполегливо продовжуємо все ігристе, окрім просекко і ламбруско, називати шампанським?

Так, справді Шампанське – це офіційно лише ігристе вино з Шампані, регіону Франції, з певних сортів винограду, виготовлене за чіткою технологією, яка є запатентованою.

А чому в нас досі говорять на будь-яке ігристе: дай пляшку шампанського? Бо десятиліттями так говорили. радянська традиція з брендом «совєтськоє шампанськоє» зробила свою справу. Це слово не тільки прижилося, як синонім до всіх виробів з бульбашками в келеху, воно стало символом цієї епохи радянського союзу.

Але сьогодні ми поступово звикаємо називати речі правильно. Наприклад, ігристе вино – це загальна назва. Шампанське – тільки якщо з Шампані. Просеко – з Італії. Кава – саме КАва, а не кавА, як іноді неправильно роблять наголос на другий склад – з Іспанії. Креман – Франція, але поза Шампанем.

І це класно, коли ми ростемо як винна культура, поступово звикаємо розмежовувати кожен вид і виробництво цього продукту.

Який він – смак справжнього Шампанського?

Ну, ви знаєте, це як описати якусь емоцію чи почуття словами. Це ж неможливо.

Але якщо так по простому, щоб всі зрозуміли – то це така свіжість, елегантність, і такі, якщо більш літературно описувати це, то мікрофеєрверки щастя на язику.

Тобто в нотах смаку часто може бути зелене яблуко. От згадайте смак зеленого недоспілого яблука, груші. Це можуть бути тости, мигдаль, масло. Чому? Завдяки витримці на дріжджах. Звичайно, цитруси, мінеральність. І головне – тонкі, дрібні, дуже дрібні бульбашки, невеликі й нерізкі.

Чим справжнє Шампанське відрізняється від іншого ігристого вина? Цікаво дізнатись, напевно, не про смаки, які є суб'єктивні, а про корисності та вплив на організм.

Загалом, метод виробництва – це ключ до успіху. В цьому – вся правда, серце всього. Шампанське роблять виключно традиційним методом. Тобто там друга ферментація – просто в пляшці. Це дорожче, довше, але цей метод дає надзвичайно дрібні перлинні бульбашки, складний аромат і, звичайно, благородний королівський смак.

Щодо Просеко, то його роблять у великих ємностях – таким чином воно більш фруктове та легке.

Якщо говорити про користь, то шампанське містить антиоксиданти, так само як і червоне вино, підвищує рівень ендорфінів і трохи тиск.

Але головна користь – це, звичайно, емоції і спілкування за келихом ігристого чи Шампанського. І все одно потрібно пам'ятати, що все в міру має бути, особливо алкогольні напої.

Чи є ігристі вина, які за смаком і якостями нічим не гірші за справжнє Шампанське?

Однозначно, так. І навіть дешевші, якщо говорити про цінову політику.

Класною альтернативою може бути Cava (Іспанія), Creamsnt de Loire (Франція), Franciacorta (Італія).

І звичайно, маємо пишатися та розповідати про українське, тому що ми, українці, маємо всюди нести в серці українське. Насправді українські ігристі, особливо з Одеси, Херсонщини і Закарпаття, потребують уваги. Українські винороби вже роблять такі бульбашки, які можна ставити поруч з французькими. Звичайно, попереду ще роки випробувань, дегустацій, складний шлях, але ми вже на ньому і доволі успішно його проходимо.

Скажіть, які конкретно українські ігристі варто спробувати?

SHABO (Одещина):

• Classic Brut/Extra Brut, 165-270 грн. за пляшку;
• Reserve Traditional Method;
• Shabo Grand Reserve (друга ферментація в пляшці!), 549-917 грн за пляшку.

Prince Trubetskoy (Херсонщина) – Brut Chardonnay.

Beykush Winery (Миколаївщина, біля моря):

• Methode Traditionnelle Brut;
• Orange pet-nat.

46 Parallel Wine Group (Одеса) – El Capitan Brut White.

Villa Tinta (Одеса).

Пет-нати взагалі в нас дуже цікаві та незвичні.

Ред.: Пет-нат — це натуральне ігристе вино, виготовлене за старовинним методом «méthode ancestrale» (предковий метод). Його розливають у пляшки ще під час бродіння, що дозволяє вуглекислому газу утворюватися природним шляхом, роблячи напій ігристим. Цим і відрізняється від традиційних ігристих вин, адже проходить лише один цикл бродіння, який завершується в пляшці.

Як так сталося, що людство полюбило шампанське завдяки монаху Періньйону?

Загалом легенда каже, що дон Періньйон вигукнув:

Я п'ю зірки

Але насправді він просто хотів прибрати бульбашки, бо вони тоді вважалися таким дефектом. І він розробив технологію, яка зробила дефект розкішшю. Тут свою роль зіграли, звичайно, англійці, які обожнювали таку, скажімо, шипучку, гучні королівські бали.

Звичайно, без моди та маркетингу не обійшлося. Так і народилася легенда і статус, і відповідно – свято в келиху.

Яке Шампанське (або ж ігристе), де і яким чином ви би нам порадили купувати в Україні?)

По-перше, потрібно вибрати імпортера, а не акцію.

По-друге, купувати там, де дбають про умови зберігання. Особисто я рекомендую такі магазини: Wine Time, Good Wine, Vino&Vino, Wine Express, Varvar’s, може бути Alcomarket, OкWine.

Якщо звичайно на свято хочеться справжнього Шампанського – то класика Moët&Chandon, більш насичене буде Veuve Clicquot, відмінне співвідношення ціни і якості – Mumm, і для знавців – Bollinger або Pol Roger, чи Ruinart.

І давайте ніколи не забувати підтримувати наших українських виробників, адже нам є чим пишатися. Особливо зараз, після повномасштабного вторгнення, коли українські виробні почали нове життя – почали масштабуватися. І майже в кожному регіоні України ми маємо якесь виробництво чи малу виноробню. Тобто в Україні є дуже багато чим пишатися – і ми маємо це використовувати і з гордістю нести.

Фото: особистий архів Михайла, Рexels.