Чому душевний біль перетворюється на фізичний. Декілька питань експерту

Редакція META.UA продовжує цікавитися та публікувати топові рекомендації профільних спеціалістів на тему здоров'я та його покращення.

• Вітамін В9: Помічник в рості та розвитку клітин

Деталі

Рубрика декілька питань експерту, відповідає лікар-психіатр Інна Черненко.

• Ви згодні з думкою, що ми зараз переживаємо епідемію травми душевної та фізичної?

- Тривожність, депресія та поведінкові порушення нині, під час війни, набули виняткового значення, адже належать до числа найчастіших причин захворюваності. Тому тут дійсно доречно пригадати слова Миколи Пирогова: «Війна – це травматична епідемія».

Серед іншого, тривога та депресія є незалежними факторами розвитку хронічного нейропатичного болю. І тут немає чому дивуватися, адже будь-яка травма болить й психотравма – не виняток. Саме тому важливо розуміти, що ігнорувати ці стани не можна – обов’язково потрібно звертатися до лікаря ще до того, як потрапиш у «порочне коло» коли тривога та депресія породжують біль, а біль потім стає причиною тривоги та депресії.

• До якого саме лікаря треба звертатися?

- Дуже часто такі пацієнти звертаються по допомогу до невролога, лікарів іншої спеціалізації, залежно від того, де саме локалізується біль, тобто до гастроентеролога (біль в ділянці шлунку, кишківника), гінеколога (абдомінальний біль), невролога (біль в суглобах, хребті) тощо.

Тож, шлях до одужання буває дуже довгим – аж поки всі спеціалісти не виключать якусь об’єктивну органічну патологію й не дійдуть висновку, що біль є психічного походження. І от тільки тоді людина потрапляє нарешті до клінічного психолога (психіатра).

• А коли навпаки – людина живе з хронічним болем, їй може допомогти психіатр?

- Як згадувалося раніше, біль дійсно може супроводжуватися депресією. Ми часто зараз бачимо це у наших воїнів, у яких після отриманого поранення, що супроводжувалося вираженим больовим синдромом, з часом розвивається депресія. Це не обов’язково так, саме тому частота виникнення депресії на тлі хронічного болю варіює, за різними даними, від 10 до 100%.

Загалом, медики констатують таку закономірність – чим молодша людина, тим у болю менше шансів, а от з віком навпаки – посилюється больовий синдром, причому у різних локальних ділянках – так, що інколи й справді складно визначити якусь одну причину.

• А чому біль, тривога та депресія так міцно пов’язані між собою?

- Це тому, що вони мають спільні механізми розвитку, що першою чергою, пов’язані з серотоніном та норадреналіном. Їхні нисхідні шляхи з частиною протибольових систем активно включені в контроль болю. При недостатності нисхідних протибольових систем закономірно знижується й поріг больової чутливості, створюючи умови для неконтрольованого проходження больових імпульсів.

‼️Отже, не варто чекати, поки тривога або депресія почнуть проявлятися тілесними симптомами, зокрема, болем. Так само як і при перших же симптомах тривоги й депресії на тлі болю, звертайтеся до лікаря! Бо тривога, депресія та біль – важкі захворювання, що, набувши хронічної форми, прогресують (тобто стан людини може з часом погіршуватися), рецидивують та ускладнюються іншими патологіями. Вчасне звернення по медичну допомогу може врятувати вас від такого розвитку подій. Адже сьогодні у розпорядженні лікаря – чималий арсенал ефективних методів та засобів. І чим раніше розпочнеться лікування, тим воно буде успішнішим!

D-дефіцит у "темні дні року". Декілька питань експерту.