Ліпідограма: що до чого. Декілька питань експерту

Редакція META.UA продовжує цікавитися та публікувати топові рекомендації профільних спеціалістів на тему здоров'я та його покращення.

• Діти та горіхи: коли та як вводити їх у прикорм?

Деталі

Рубрика декілька питань експерту, відповідає д.мед.н., професор Наталія Осовська.

Ліпідограма – що це?

Дисліпідемія – порушення жирового обміну – дуже тісно пов’язана з артеріальною гіпертензією, хворобами печінки, ожирінням та цукровим діабетом. Виявити це порушення можна за аналізом крові, який називається ліпідограма.

Цей аналіз також допомагає лікарю оцінити серцево-судинні ризики пацієнта, зокрема наявності/відсутності у нього атеросклерозу та захворювань, які він спричиняє – ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, інсульту та уражень периферичних судин.

Кому потрібно робити ліпідограму?

Це дослідження, перш за все, показане пацієнтам з серцево-судинними скаргами або сімейним анамнезом інфаркту та/або інсульту, особливо, якщо пацієнт чоловічої статі 40 +, а жіночої 50 +.

Крім того, усім пацієнтам:

• з вже діагностованими серцево-судинними захворюваннями – для визначення стану дисбалансу, оцінювання ефективності гіполіпідемічної терапії та її корекції у разі потреби;
• з інсультом або інфарктом в анамнезі;
• з артеріальною гіпертензією, особливо після 40 років;
• з метаболічним синдромом – ожирінням, цукровим діабетом та переддіабетом;
• усім дорослим пацієнтам з хронічною хворобою нирок;
• усім дорослим пацієнтам, якщо відомо про сімейну гіперхолестеринемію.

Як часто потрібно робити ліпідограму й, чи потрібна підготовка?

Підготовка потрібна: аналіз краще робити зранку натще (через 9-12 годин після останньої їди). Бажано також за кілька днів утриматися від алкоголю та жирної їжі.

Те, як часто потрібно виконувати ліпідограму, залежить від стану пацієнта:

• профілактично після 50 років – 1 раз на 2-3 роки,
• якщо є захворювання і людина отримує лікування – за індивідуальною рекомендацією лікаря.

Від чого залежать показники ЛПВЩ та ЛПНЩ?

Від віку, статі та спадковості. Як, власне, й захворюваність на атеросклероз.

Нагадаємо, що ЛПВЩ (ліпопротеїди високої щільності) – це т.з. «хороший холестерин», що допомагає зменшити накопичення «поганого холестерину» – ЛПНЩ (ліпопротеїдів високої щільності) в кровоносних судинах, транспортуючи холестерин від периферичних органів (судин серця, мозкових артерій тощо) в печінку, звідки він потім виводиться з організму.

Таким чином, існує зворотна залежність між ХНЛПВЩ (холестерином ліпопротеїдів високої щільності) і виникненням та тяжкістю перебігу ССЗ.

У жінок до менопаузи (тобто приблизно до 55 років) ХНЛПВЩ більше, тому захворюваність нижча й пізніша, в середньому, на 10 років, ніж у чоловіків.

ЛПВЩ – це показник, який залежить від супутньої патології. Наприклад, цукровий діабет, ожиріння та гіпотиреоз асоціюються з вираженою дисліпідемією.

Чи можна самому оцінити показники ліпідограми?

На жаль, пацієнти часто помиляються: роблять аналіз та, побачивши, що показники потрапляють в референтний проміжок «норми» - думають, що у них немає жодних ризиків. Але ваша норма може бути нижчою за референтні значення, що вказані на бланку лабораторії. Отже, результати ліпідограми повинен аналізувати лікар!

Як сьогодні лікують дисліпідемію?

• Дієтотерапія,
• фізична активність,
• зміна способу життя.

Але, за наявності захворювання цього замало. Щоб запобігти ускладненням, потрібна медикаментозна корекція. Для цього лікар може призначити статини та/або езетиміб.

Інколи пацієнти побоюються статинів. Щодо цього, я б сказала так: боятися слід не статинів, а наслідків атеросклерозу – атеротромбозу, інфаркту та інсульту! Тож, будь ласка, дбайте про своє здоров’я!

Всього +5 хвилин і АТ в нормі!