Що зміниться в житті українців з прийняттям закону про Нацменшини - пояснення експерта
8 грудня Верховна Рада проголосувала за Закон про національні меншини. Для написання цього Закону проводили консультації із європейськими експертами

Експерт пояснив, що зміниться в житті українців з прийняттям закону про Нацменшини
Але що він насправді означає для українців? Meta.ua звернулася до політолога Руслана Бортніка із проханням пояснити, що прийняття нового закону насправді означатиме для українців.
Деталі
“Загалом ухвалено оновлений законопроект №10288-1 про внесення змін до деяких законів України з урахуванням експертної оцінки Ради Європи та її органів з прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах. Це одна з ключових рекомендацій Єврокомісії, виконання якої необхідне для початку переговорів щодо вступу України до ЄС. І ініціатива ухвалення цього закону є прямим наслідком необхідності виконання вимог ЄС.
Насамперед законопроект спрямований на розширення прав офіційних мов ЄС – угорської, румунської, болгарської тощо.
Законопроект передбачає такі зміни:
- що захист права на використання мов національних меншин України забезпечує уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
- гарантування права на використання мови нацменшини в освітньому процесі поряд із державною мовою;
- розширення права використання мов нацменшин у медіа та видавничій діяльності.
Таким чином, мови меншин можна використовувати у політичній рекламі, приватних школах та університетах, класах нацменшин, медіа тощо, але це не стосується мови країни-агресора (тобто російської мови)” і не на 5 років, як планував уряд, а безстроково".
У законі є важливе уточнення щодо обраного спектру мов, які є офіційними мовами Європейського Союзу, мовами національних меншин (спільнот), до яких застосовуються положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин за законом України від 15 травня 2003 року N 802-IV «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», крім мов національних меншин (спільнот), що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором чи державою окупантом, незалежно від територіальної категорії».
Закон значно покращує можливості використання мов національних меншин - офіційних мов ЄС (насамперед угорською, румунською, болгарською, польською та іншими) порівняно з чинним законодавством. Але все ж таки, не повертається можливість використовувати ці мови в офіційному документообігу (хоча б на рівні місцевого самоврядування), немає можливості створювати національні школи як це було до 2014 року (можна створювати лише класи та групи з навчанням мовами національних меншин), значно підвищений поріг застосування на місцевому рівні, виключено захист російської національної меншини. Хоча, наприклад, у питанні регулювання використання мов національних меншин на телебаченні зроблено значні послаблення навіть у порівнянні з попереднім періодом - Законом України «Про основи державної мовної політики» від 13.04.2012, який свого часу був підтриманий усіма національними меншинами України і не викликав зауважень з боку ЄС та Угорщини.
Ухвалення цього закону (разом із виконанням інших рекомендацій Єврокомісії) дозволило Європейській Раді ухвалити рішення про початок переговорів з Україною про членство в ЄС 14 грудня 2023 року. Водночас, усі проблеми явно не зняті, і Угорщина продовжує наполягати на розширенні прав національних меншин, що, вочевидь, стане предметом гострого політичного діалогу на наступних етапах української євроінтеграції”, — розповів Руслан Бортнік.
Читайте також, працівники СБУ, МВС та Міграційної служби проводять контрдиверсійні заходи безпеки.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!