Експерт пояснив, чому в ЗМІ США лунають пропозиції про переговори України та рф

На початку поточного тижня в американському виданні New York Times з’явилася стаття, у якій йдеться про готовність РФ до перемовин з Україною щодо завершення війни. Цей матеріал викликав чималий резонанс як у міжнародній спільноті, так і в Україні.

• Це вбивча позиція для цивілізованого світу – Маляр про ідею перемовин з рф

Політичний експерт Валерій Клочок в ексклюзивному коментарі для Meta.ua поділився думками, чому проросійські наративи з’явилися в американській пресі наприкінці 2023 року та що може означати меседж про готовність до перемовин з боку рф.

"Природа появи цієї публікації у New York Times зумовлена кількома факторами. Як виявилося, це просто описана хронологія подій, які відбувалися на росії впродовж всього 2023 року. Але з’являється це під кінець року. У нас сьогодні вже є інформація, що в такий спосіб росія хоче тиснути на Захід, щоб вони зменшили обсяги допомоги Україні. І дійсно, якщо лінійно сприймати цей матеріал, може виглядати так, що Кремль направду отримав собі привабливі позиції для перемовин, на тлі зменшення об’ємів допомоги, недостатньої кількості зброї й нібито проблем із мобілізаційним ресурсом в Україні. Там про це, звісно, не пишеться, але це ми можемо відчути. Мовляв, ось такі вихідні дані, із якими можна сідати за стіл перемовин.

Але які там позиції прописані? Там вже немає умови, що має піти уряд Зеленського, але є умова, що вони залишають собі ті території, які зараз контролюють. Що є абсолютно неприйнятним для України. Наразі немає підстав говорити про реалістичність такого сценарію.

Що мені впало в око, так це теза, що журналісти, які спілкувалися із наближеними до Кремля та західних урядів чиновниками про те, що росія нібито не хоче збільшувати свій військовий потенціал. Дивною видається ця фраза, якщо брати до уваги те, скільки повідомлень з’являється на росії про те, скільки нової зброї вони виробляють. На сьогодні росія здатна забезпечувати війну на тому рівні, на якому вона ведеться. Тепер у них постала проблема відновлення авіаційного парку, бо лише за останні дні ми знищили п’ять літаків. Для росіян дуже важливе припинення вогню саме на цій стадії.

Так, вони зараз сформували кілька десятків штурмових рот, щоб продовжувати атаки. В такий спосіб, Кремль тисне на Захід, щоб вони змусили нас вести перемовини. Але Америка чітко заявила, що не тиснутиме на нас із питанням щодо переговорів на невигідних для нас умовах. Тому я вважаю, що вуха цієї публікації ростуть саме з Кремля. Вся ця історія, описана у цій статті, показує могутність Кремля, який і поборов Пригожина, і вистояв перед потужним контрнаступом, і що вони вміють оборонятися і так далі. Дійсно, для них зараз важливо вийти на такі перемовини.

Мета — повне припинення вогню і збереження за собою територій. Чому? Тому що для Кремлівського режиму зараз важливо зафіксувати якісь здобутки й згодовувати російському населенню, що вони правильно розпочали оце "СВО".

Єдине проблемне питання, яке піднімається у цій статті, це членство України в НАТО. І то, вони навіть дотримуються думки, що формально рішення Альянсу про наше членство не оголошується, але навіть якщо воно і буде оголошено, то є приклад Швеції, коли перемовини тривали роками й так далі. Військові спроможності для ведення наступальних дій у них суттєво обмежені, тому передишка їм зараз буде дуже на руку”, — резюмував Валерій Клочок.

Про експерта

Валерій Клочок — керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога". З 2020 по 2022 рік співпрацював з незалежною неурядовою організацією Growford Institute (Think Tank), яка здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів, оцінює системні ризики та розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу в цілому. З 2016 по 2018 рік – голова центрального виконавчого комітету всеукраїнської партії. З 2006 по 2016 рік – керівник пресслужби народного депутата, керівник пресслужби всеукраїнської партії.

Мобілізація в Україні: які зміни пропонує законопроєкт та яка відповідальність за неявку