Вибори по-новому: що за "реформи" готує Тимошенко - і чому це схвалює Стефанчук

Виборів на горизонті поки не видно, але політичні партії вже формують правила майбутньої гри. Найгучнішу ініціативу останніх тижнів представила "Батьківщина" Юлії Тимошенко. Її законопроєкт №13464 змінює ключові принципи проведення парламентських і місцевих виборів – і не без підтримки з боку представників влади.

• Тиша розірвана вибухами: нова атака на Сумщину забрала життя і травмувала дитину.

Деталі

Попри відсутність офіційної передвиборчої кампанії, у Верховній Раді фіксується активізація законотворчих ініціатив, які можуть суттєво змінити виборчу систему. Якщо в червні "слуги народу" презентували скромні зміни до організації місцевих виборів, то нещодавно "Батьківщина" виступила з набагато амбітнішим проєктом.

Законопроєкт №13464 вже викликав резонанс, не лише через запропоновані новації, а й через підписи під ним: окрім представників опозиції, документ підтримали спікер парламенту Руслан Стефанчук та заступник голови фракції "Слуга народу" Андрій Мотовиловець.

Серед головних змін – перегляд підходів до формування регіональних списків. Якщо зараз їхній склад варіюється від 5 до 18 кандидатів, то в новому законопроєкті пропонується встановлювати кількість залежно від чисельності виборців у кожному регіоні. В результаті в деяких регіонах, навіть окупованих, кількість кандидатів суттєво зростає. Наприклад, у Луганській області – до 22, а в об'єднаному регіоні Херсон–Крим – до 36. Це викликає запитання щодо реалістичності таких пропозицій, з огляду на поточну ситуацію.

Ще одна зміна – скасування так званої «недоторканої дев’ятки». Замість дев’яти гарантованих мандатів для топ-кандидатів партії у парламенті пропонується залишити одного – лідера загальнонаціонального списку. Водночас у кожному регіоні з’являється ще по одному кандидату, який автоматично потрапляє у прохідну частину списку – фактично це означає створення "недоторканих 26". Такий підхід, на думку критиків, суттєво підсилює партійний контроль над виборчим процесом.

Дещо пом’якшує ситуацію інша ініціатива законопроєкту – скасування вимоги набирати 25% виборчої квоти для внутрішнього ранжування кандидатів у списках. Ця норма часто заважала менш відомим кандидатам рухатись угору, навіть якщо вони отримували підтримку виборців.

Однак у частині місцевих виборів контроль партій лише зростає. У законопроєкті передбачено повну ліквідацію мажоритарки – навіть у найменших громадах вибори мають відбуватись винятково за пропорційною системою. Це вже викликало серйозну критику з боку експертів та опонентів, які попереджають про небезпеку повної «партизації» місцевого самоврядування.

Колишній член ЦВК Андрій Магера заявив, що жодна європейська країна не має такої моделі, і підкреслив – така система буде серйозно розкритикована Венеційською комісією. Він також поставив під сумнів доцільність включення великої кількості кандидатів у списки для регіонів, які перебувають під окупацією або мають мінімальну кількість виборців.

Законопроєкт вже розкритикувала і представниця профільного комітету Верховної Ради Аліна Загоруйко, яка зауважила, що документ взагалі не містить рішень для реальних викликів повоєнних виборів – зокрема голосування для військових або виборців за кордоном.

Голова Ради Руслан Стефанчук також заявив, що цей законопроєкт не має стосунку до великого «спеціального» законопроєкту, який готується для повоєнного етапу. А голова підкомітету Віталій Безгін пообіцяв блокувати ініціативу "Батьківщини" на всіх етапах, назвавши її спробою знищити місцеве самоврядування в інтересах великих політичних сил.

Натомість один з авторів законопроєкту, нардеп Михайло Соколов, заявив, що запропоновані зміни спрямовані на вдосконалення виборчого процесу, а сам документ не заважає розробці окремого закону для повоєнних виборів.

Складається враження, що ініціатива від "Батьківщини" – це швидше політичний сигнал і спроба зайняти позицію у виборчих дискусіях, ніж реальний інструмент для врегулювання повоєнних викликів. Але факт залишається фактом – боротьба за виборчі правила вже розпочалась.