Пісні російською – під заборону? Івановська закликає до чітких правил

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що питання заборони виконання пісень російською мовою у публічному просторі потребує чіткого та загальнодержавного законодавчого врегулювання.

• США та ЄС домовилися про нову торговельну угоду – Трамп назвав її "найбільшою в історії"

Мовна омбудсменка наголосила:

В умовах повномасштабної війни публічне виконання російськомовного репертуару, навіть якщо воно не заборонене, негативно сприймається суспільством і справедливо викликає несприйняття.

Івановська нагадала, що відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", мовою культурних заходів в Україні є державна. Водночас сам закон не виключає можливості використання інших мов у виконанні художніх творів, зокрема пісень, якщо це не суперечить іншим законодавчим актам.

Разом з тим, Закон “Про культуру” (ст. 15) обмежує відтворення музичних творів, створених або виконаних громадянами рф після 1991 року чи вироблених у державі-агресорі. Проте у цьому контексті йдеться про походження твору та його виконавців, а не про мову виконання.

Івановська також наголосила, що Уповноважений із захисту державної мови згідно із законодавством має повноваження контролювати застосування української мови під час публічних заходів (оголошення, афіші, квитки тощо), однак не уповноважений забороняти виконання творів іншими мовами, якщо це не суперечить іншим нормам закону. Вона зазначила:

Публічне виконання російськомовного репертуару сьогодні викликає категоричне несприйняття у переважної частини громадян – і це беззаперечно. У час, коли триває війна не лише за території, а й за символи, мову й ідентичність, сцена та вулиця – це теж простори смислів, і вони мають звучати українською – мовою духовної сили українства.

Мовна омбудсменка підкреслила, що у низці українських міст, зокрема в Києві та Тернополі, у відповідь на суспільний запит уже ухвалені місцеві рішення щодо обмеження публічного використання російськомовного культурного продукту. Втім, вони не передбачають юридичних санкцій, оскільки не мають під собою загальнодержавного правового підґрунтя. Івановська додала:

Варто наголосити: окрім суспільної підтримки, такі ініціативи потребують загальнодержавного нормативного забезпечення, юридичної визначеності: і для органів місцевого самоврядування, і для виконавців, організаторів заходів, суб’єктів господарювання. Українське суспільство чітко демонструє свій моральний вибір – на користь української як мови опору, сили та майбутнього. Завдання держави – створити для цього зрозумілі, легітимні та ефективні правові інструменти.

Вона підкреслила, що українське суспільство чітко демонструє моральний вибір на користь української мови як мови опору, сили та майбутнього, а завдання держави — забезпечити цей вибір дієвими правовими механізмами.

Також читайте: Боротьба з небезпечною поведінкою: Instagram обмежує коментування дитячого контенту