Ця сонячна загадка мучила вчених 400 років, і нарешті її вдалося розгадати

Галілей спостерігав за плямами на Сонці 400 років тому й з того часу це загадкове явище захоплює вчених. Ці темні плями на поверхні Сонця можуть зберігатися днями або навіть місяцями, але досі дослідники століттями не могли повністю пояснити, чому вони залишаються стабільними протягом таких тривалих періодів.

• Вчені вирахували, коли все живе на Землі припинить існування.

Деталі

Нове дослідження нарешті розгадало цю багатовікову таємницю. Міжнародна команда вчених під керівництвом дослідників з Німецького інституту сонячної фізики розробила революційно новий метод аналізу стабільності сонячних плям, який розкриває делікатний баланс, що зберігає ці сонячні явища неушкодженими.

Сонячні плями – це області з сильним магнітним полем, які охоплюють площу, більшу за Землю. Ці концентрації магнітного поля виглядають як темні плями, тому що вони холодніші за навколишню поверхню Сонця, але насправді сонячна пляма на відстані Сонця, але ізольована від решти диска, світила б яскравіше, ніж повний Місяць.

Кількість сонячних плям відповідає 11-річному циклу, досягаючи пікової активності, коли сонячні бурі найімовірніші. Протягом цих періодів нестабільні магнітні конфігурації поблизу сонячних плям можуть викликати вибухові події, які називаються викидами корональної маси та сонячними спалахами.

Ці явища космічної погоди можуть порушити супутниковий зв'язок і, в екстремальних випадках, спричинити збої в електромережі на Землі.

Давно підозрювалося, що сонячні плями залишаються стабільними завдяки рівновазі між тиском газу та магнітними силами. Однак доведення цього балансу було складним завданням через атмосферні збурення, які заважають наземним спостереженням магнітного поля Сонця.

Дослідницька група зробила вирішальний прорив, удосконаливши метод, спочатку розроблений у німецькому Інституті дослідження сонячної системи імені Макса Планка. Їхній вдосконалений метод усуває ефекти розмиття земної атмосфери зі спостережень, проведених за допомогою німецького сонячного телескопа GREGOR.

Використовуючи цей удосконалений метод, дослідники проаналізували поляризоване світло, що випромінюється Сонцем, щоб виміряти магнітні сили всередині сонячних плям з безпрецедентною точністю. Їхні вимірювання тепер досягають результатів супутникової якості, отриманих з наземних телескопів, за значно меншу вартість.

Аналіз показав, що магнітні сили всередині сонячних плям ідеально збалансовані силами тиску, підтримуючи сувору рівновагу. Цей делікатний баланс пояснює, чому сонячні плями можуть виживати протягом таких тривалих періодів на турбулентній поверхні Сонця.

Це відкриття має значне практичне застосування. Розуміючи точні механізми, які підтримують стабільність сонячних плям, вчені зможуть передбачити, коли ці сонячні особливості стануть нестабільними та з більшою ймовірністю спричинять небезпечні космічні погодні явища.

Краще прогнозування сонячних бур може допомогти захистити супутники, електромережі та астронавтів від шкідливого випромінювання. Оскільки наше суспільство стає дедалі залежнішим від супутникових технологій та електронної інфраструктури, це дослідження надає вирішальне розуміння для захисту сучасного життя від сонячних загроз.

Космічна реліквія: найбільший уламок Марсу виставили на аукціон у США, ціна захмарна.