Вчені визначили, що може допомогти покращити сприйняття часу, якщо ваші дні минають надто швидко

Якщо вам здається, що час плине надто швидко, нещодавнє дослідження пропонує наукову основу для того, як уповільнити темп і зробити моменти більш незабутніми.

• Фізики перевірили, чи справді "ворог мого ворога – мій друг"

Деталі

Стаття, опублікована минулого місяця в журналі Nature Human Behavior, визначає зв’язок між тим, як людський мозок обробляє певні зображення, і тим, скільки часу, на нашу думку, пройшло: дослідники виявили, що коли зображення краще запам’ятовується, то нам здається, що ми провели з ним більше часу.

Когнітивний нейробіолог з Університету Джорджа Мейсона зазначає, що коли ми бачимо речі, які є більш важливими або доречними, наприклад речі, які краще запам’ятовуються, ми розширюємо наше відчуття часу, щоб отримати більше інформації.

Попередні дослідження показали, що певні сенсорні елементи значною мірою впливають на те, як ми відчуваємо плин часу. Наприклад, голосніші, яскравіші чи інтенсивніші подразники можуть викликати враження, що моменти триватимуть довше, і те саме стосується спостерігання за годинником — воно може сповільнити час. Фраза "час летить, коли ти розважаєшся" також може бути вірною, оскільки вивільнення дофаміну може прискорити внутрішній годинник.

Дослідникам відомо, що наш циркадний ритм, який регулює цикли сну та неспання, є одним із видів біологічного годинника, але він не впливає на те, як ми суб’єктивно відчуваємо плин часу. Подібним чином наше відчуття часу не приписується одній ділянці мозку. Натомість поєднання областей мозку та факторів визначає наше відношення до часу. Оскільки у нас немає сенсорного органу, призначеного для кодування часу, усі сенсорні органи фактично передають часову інформацію.

Щоб краще зрозуміти цей зв’язок, вчені розробили кілька експериментів, щоб перевірити, як візуальні ефекти впливають на те, як люди відчувають рух часу. На всіх етапах дослідження вони давали учасникам від 300 мілісекунд до однієї секунди на перегляд зображення, і так робили з різними картинками.

Вони показали учасникам зображення з набору з 252 зображень, які відрізнялися як "безладом", або кількістю подразників, що міститься в сцені, так і розміром речей, представлених у сцені.

Після представлення кожного зображення дослідники запитували учасників, наскільки довго, як їм здавалось, показували зображення. Команда також попросила їх натиснути й утримувати кнопку протягом того часу, який, на їхню думку, вони переглянули зображення.

Це виявило кілька промовистих тенденцій: наприклад, більші розміри сцени збільшували час — учасники, які переглядали ці зображення, відчували, що бачать їх довше, ніж насправді. З іншого боку, захаращені та безладні сцени скорочують час — учасники кажуть, що бачили ці зображення коротше.

Потім дослідники зібрали набір зі 196 зображень, які були ранжовані за моделлю машинного навчання на основі того, наскільки вони запам’ятовуються. Учасникам показали кожне з цих зображень, і коли вони повернулися наступного дня, дослідники провели тест, які зображення вони запам'ятали, а які забули.

Учасники сказали, що зображення, які раніше було визначено, як ті, що найдовше запам'ятовуються, показували їм довше, навіть якщо це було не так, і вони, швидше за все, запам’ятовували зображення, які, на їхню думку, бачили довше.

Нарешті команда ввела зображення в модель машинного навчання, яка була навчена обробляти зображення з часом, подібно до того, як це робить людський мозок. Вони виявили, що зображення, які вважаються більш запам’ятовуваними, оброблялися комп’ютером швидше.

Ці результати свідчать про те, що наше сприйняття часу пов’язане з візуальною обробкою. Коли ми стикаємося з цікавою, новою чи важливою інформацією, може здатися, що час сповільнюється, коли ми аналізуємо, осмислюємо та сприймаємо сцену. Іноді нашому мозку необхідна додаткова обробка зображення чи навпаки, менша обробка, що може змінити наше відчуття часу.

З усім тим, дослідники не зовсім впевнені, чому існує цей зв’язок. У майбутніх дослідженнях може брати участь більша кількість учасників, або вчені зможуть перевірити, чи можна штучно стимулювати мозок обробляти час і пам’ять певним чином.

Але для тих, хто хоче уповільнити насичений темп життя, команда пропонує важливий висновок. Дослідження говорить про те, що якщо ми хочемо, щоб час відчувався краще, нам потрібно шукати речі, які самі по собі краще запам’ятовуються. Це можуть бути речі, які є новими та цікавими для нас. Ось чому може здатися, що відпустка триває набагато довше, ніж рутинні дні, на які йде така ж кількість часу.

Раніше дослідники назвали найкращий спосіб навчитися розпізнавати фейкові новини. Якщо ви хочете бути більш захищеними від дезінформації – навчіться створювати її самі.