Вчені виявили втрачений вавилонський текст, який надихав цілу цивілізацію

Археологи виявили 3000-літній вавилонський гімн. Цей текст надихав цілу мітичну цивілізацію, вихваляв жителів міста, захоплено описує його розташування та природу.

• Вчені відкрили нову групу крові, й вона є лише в однієї людини на планеті

Деталі

Ця пісня навіть була частиною шкільної програми колись найбільшого міста світу й це є приголомшливим прикладомо того, наскільки практика патріотичного виховання глибоко закріплена в минулому.

У прагненні реконструювати втрачену спадщину стародавнього Вавилона двоє археологів відновили більшу частину стародавнього гімну, написаного клинописом.

Енріке Хіменес з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана та доктор Анмар Фадхіл з Багдадського університету оцінюють, що оригінал мав 250 рядків завдовжки, і що вони знайшли лише дві третини його, оскільки зовсім небагато глиняних табличок цієї епохи залишилися цілими до наших часів.

З усім тим, принаймні деякі з рядків, що збереглися, були знайдені на понад 30 табличках, що датуються між VII та I століттями до нашої ери. Якщо врахувати, наскільки важко було видряпати текст на глині, стає зрозуміло, що вавилоняни надавали великого значення знанню цього твору. Можливо, він мав чудову мелодію, але, безсумнівно, слова знайшли відгук у мешканців міста, щоб протриматися так довго.

Тривалість пісні дозволяє торкнутися багатьох тем, починаючи з щедрої похвали Мардуку, богу-покровителю Вавилона, та дарів, які він нібито дарував мешканцям міста. Від самого Мардука гімн переходить до оспівування його храму Есагіла, а потім Вавилона в цілому.

Гімн переходить до порівняння Вавилона з різним дорогоцінним камінням та фруктовим садом. Особливе визнання ллється на ворота та стіни міста, а також на Алулу, міфологізованого як його цар-засновник.

Також описується річка Євфрат, така важлива для Вавилона, включаючи святкування весняної повені, яка удобрювала поля. Ось фрагмент з гімну Вавилона:

Його поля розквітають травами та квітами,

Його луки, в яскравому цвітінні, проростають ячменем,

З якого, зібрані, складають снопи,

Стада та отари лежать на зелених пасовищах,

Багатство та пишнота — те, що личить людству —

Даруються, множаться та по-королівськи надаються.

Це особливо важливо, пишуть автори, тому що месопотамська література скупа на описи природних явищ; зокрема, здається, існує лише один інший довгий опис приходу весни.

Жителів Вавилона також вихваляють за їхню справедливість, захист сиріт та смиренних, а також за дотримання законів. У гімні навіть стверджується, що вавилоняни відомі тим, що поважають іноземців, які живуть серед них (мова, мабуть, не про рабів).

Археологи називають дивним те, що настільки популярний свого часу текст не був відомим раніше.

Раніше ми писали, що вчені допомогли народитися мишенятам, у яких двоє татусів й немає мами.