Вчені розповіли, наскільки великими можуть бути сніжинки

Слово "сніжинка" у нас асоціюється з маленькими замерзлими водяними візерунками або сніговими "пластівцями" під час хурделиці. Ймовірно, кожен скаже, що сніжинки можуть бути різного розміру, але це все можна назвати градаціями малого у загальному розумінні. Та наскільки великим "виростають" сніжинки? Взагалі вони можуть бути доволі великим... настільки великими, що назва "сніжинка" їм уже не підходить, скоріше "сніжина" чи навіть "сніжинисько".

• Глобальна температура повітря вперше перевищила критичну позначку, встановивши тривожний рекорд

Деталі

У 1887 році власник ранчо на ім’я Метт Коулман помітив величезні сніжинки, які впали на одне з його пасовищ у західній Монтані під час снігової бурі, і заявив, що вони більші за каструлі. З шириною 38 сантиметрів і товщиною майже 20 см ці колосальні сніжинки (чи сніжиниська) наразі тримають рекорд найбільших в історії, згідно з Книгою рекордів Гіннеса. Попри відсутність знімків, вони залишаються популярною метеорологічною оповідкою. Але виникає питання: наскільки великими можуть бути сніжинки?

Професор фізики Каліфорнійського технологічного інституту Кеннет Ліббрехт вважає, що сніжинки вищезазначених розмірів надзвичайно рідкісні, але не неможливі. Це тому, що існує поширена помилка щодо того, що робить сніжинку справжньою сніжинкою.

Коли люди говорять про сніжинки, вони насправді мають на увазі снігові кристали, які є монокристалами льоду, всередині яких молекули води вишиковуються у шестикутний візерунок, що створює химерну й усім знайому шестипроменеву фігуру.

З іншого боку, сніжинками можна називати, як окремі кристали, так і сотні або навіть тисячі снігових кристалів, які розбиваються та злипаються в повітрі, коли вони падають на землю, утворюючи скупчення. Взимку ми всі могли бачити такі снігові "пластівці" чи "комочки", що падають з неба.

Отже, цілком можливо, що сніжиниська, про які згадується у Книзі рекордів Гіннеса, були просто купою кристалів льоду, які зіткнулися разом і утворили один велетенський сніговий комок.

Однак типовий розмір снігового кристала набагато менший. Провівши більшу частину своєї кар’єри, вивчаючи та фотографуючи снігові кристали, включаючи написання кількох книг і створення вебсайту, присвяченого цій темі, Ліббрехт зазначив, що найбільший сніговий кристал, який він коли-небудь бачив у дикій природі, був "монстром" розміром з монету (близько 10 міліметрів).

В контрольованих умовах лабораторії, де немає вітру, який розбиває снігові кристали в повітрі, і де можна встановити ідеальну температуру для створення кристалів льоду, сніжинки виростають до схожих розмірів. Дослідники вважають, що це максимальні розміри, до яких може вирости один кристал льоду.

Основним обмеженням розміру є те, що чим більший кристал, тим він крихкіший, і вітер легко може його розділити, тому погодні умови для появи таких сніжинок надзвичайно рідкісні.

Раніше нове дослідження показало, що еволюційно дітям потрібно більше, ніж двоє "батьків", що суперечить найпопулярнішій моделі нуклеарної сім'ї.