"Внутрішні біженці, як сюрреалізм тилового парадоксу" - Андрющенко
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко висловився про продовження виплат для ВПО

"Внутрішні біженці, як сюрреалізм тилового парадоксу" - Андрющенко
Вчора, МінСоц політики зробили крайнім оприлюднив рішення по продовженню виплат ВПО.
- Андрющенко критикує Мінсоцполітики: українці тепер внутрішні біженці у власній країні — парадокс
Деталі
"Вибачте, я знову з нами. Такими незручними сотнями тисяч українців без дому. Чому? Тому, що моя підозра, що державі у вигляді уряду ми не потрібні -перестала бути підозрою. Вчора, МінСоц політики зробили крайнім оприлюднив рішення по продовженню виплат ВПО. Хоча б тим 30 відсоткам, в кого вони ще залишались. Проте, не це зараз ключове. Головне, що врешті-решт МінСоц спромігся викласти базові принципи політки щодо ВПО. Сміливо без сумніву. Чому? Тому що, в цих базових принципах я бачу лише бажання забути та звинуватити. Будь-кого. Нас. Гостинні міста та містечка. Інопланетян. Будь-кого, але точно не купу бюрократів.
Дивимось на перший пункт політики. «Забезпечити поступову інтеграцію ВПО до приймаючих громад». Пардон?
- По-перше, ви не збираєтесь нас повертати додому? Тому, навіть за умови війни на роки, інтеграція в інших громадах це прямий та логічний шлях втрати власної. Якщо інтегрувати Маріуполь (ців) у Дніпро, то Маріуполь зникне. Зникне людьми. Це ж очевидні речі. Ні?
- По-друге. А взагалі до чого мені (нам ) приймаюча громада, куди я мушу інтегруватись? Хіба в мене немає країни, а місце тимчасового (навіть так – ТИМЧАСОВОГО) проживання залежить від купи причин. Знов – я мушу буту ігнорованим?
Взагалі цей пункт – це пряме відношення нас до біженців. Біженців в іншу країну. Чомусь, але факт. Тому що, саме біженців інтегрують. Біженцям за статусом обирають місце інтеграції та приймаючу громаду за світової практикою. То ми тоді хто у власній країні?
Другий пункт не краще. «Стимулювати непрацюючих ВПО працездатного віку до працевлаштування». Це що, прямо мовою ми ледащі ледацюги, які не бажають працювати до такого ступеню, що в нас треба відібрати 2 тис. гривень, аби ми захотіли працювати? Серйозно? Я би хотів подивитись особисто в очі автору цього геніального принципу. Між тим, не підкажете де наші докери (робітники порту) можуть влаштуватись, ні? Може, металурги? Знову ні?
Далі візьму купою, бо воно одно те саме.
- - Надавати ВПО цільові інструменти соціальної підтримки, які будуть відповідати на їх конкретні життєві потреби:
- - Захист родин від ризику бідності (зокрема, через надання можливості для внутрішньо переміщених осіб отримувати допомогу малозабезпеченим родинам);
- - Підтримка родин, які не мають достатньо ресурсу для оренди житла;
Жодну з цих цілей не вирішує допомога ВПО. Поки наявна допомога. ЖОДНОЇ. Все це більше схоже на відверте знущання або безглуздо маргінальне- саркастичний жарт. Пропоную панам міністерським чиновникам прожити на ту допомогу, яку вони виділяють ВПО. Хоча б тиждень. При тому, що ми, сотні тисяч ВПО на сьогодні утримуємо та годуємо їх своїми податками.
В цілому, все що зараз сталось в питанні з внутрішніми біженцями наочно демонструє весь сюрреалізм тилового парадокса. Коли ті, хто втратили все, утримують тих, хто відбирає останнє у перших, - написав Петро Андрющенко.
Читайте також, "у Харкові чоловік вбив співробітника ТЦК за те, що він відправив його сина на фронт" - чергове ІПСО.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!