Експерт розповів, чи можливі зміни у законопроєкті про мобілізацію

Верховна Рада України 7 лютого прийняла законопроєкт про мобілізацію у першому читанні. Це рішення викликало багато критики у суспільстві, оскільки у документі прописано чимало суперечливих моментів.

Meta.ua звернулася до політичного експерта Руслана Бортніка із проханням розібрати переваги та нюанси скандального законопроєкту.

Далі — пряма мова експерта.

"Цей законопроєкт прийнято лише у першому читанні для того, аби: а) розділити відповідальність за непопулярну мобілізацію, за ухвалення цього непопулярного рішення між Залужним, Урядом та Офісом Президента. Тому що, якщо його зараз не ухвалити, то вся відповідальність лягатиме лише на політиків, якщо Залужний все ж не піде (коментар було записано за кілька годин до рішення про відставку Валерія Залужного - прим. авт); б) аби зняти напруженість з пасіонарної частини суспільства, військовослужбовців, їхніх сімей, волонтерів, які хочуть та підтримують законопроєкт про мобілізацію, оскільки він дає їм шанс піти у відпустку або взагалі демобілізуватися. З їх точки зору він відновлює справедливість, коли служити та захищати країну мають взагалі усі, а не лише вони. І зрештою, відновити зруйновану довіру між пасіонарною частиною суспільства та політичним керівництвом країни.

Ці ігри навколо законопроєкту про мобілізацію дуже дратували сім’ї військовослужбовців. Вони сприймали це як елемент саботажу.

Щодо самого законопроєкту, звісно, він не досконалий. Як з антикорупційної точки зору (не виписано механізм звільнення військовослужбовців після 36 місяців служби), закінчуючи обмеженням, які стосуються обов’язкового використання електронного кабінету, блокування рахунків, блокування доступу до адміністративних послуг, посилення карної відповідальності. Усе це викликає роздратування у суспільстві і є елементами не зовсім конституційного обмеження прав та свобод людини. Про це говорив Лубінець, про це говорять усі, починаючи від антикорупційного комітету Верховної Ради до науково-експертного управління, про це говорять й політики. Тому я впевнений, що цей законопроєкт рухатиметься важко, і ми побачимо ще сотні, або тисячі поправок.

Влада намагається прийняти цей законопроєкт, тому що без нової мобілізації Україна буде не здатна вести війну та почне поступатися через кратну перевагу росії та ротацію у ворога. Але водночас, влада не відважується піти на жорстку, тотальну мобілізацію, якої ще не було у нашій країні, вийти на вулиці міст, оскільки це руйнує довіру до влади та б’є по рейтингах президента.

Тому я думаю, що його будуть пом’якшувати, триватиме тривала боротьба навколо цього законопроєкту. Скоріше за все, з урахуванням того, що буде багато поправок, буде важке друге читання, спроби зупинити його навіть після голосування, навряд він запрацює раніше березня-квітня цього року. І ймовірно, він буде значно зм’якшений.

Влада шукає компромісу і з пасіонаріями, і з військовими, щоб він не викликав тотального роздратування у всіх частин суспільства. Ми мусимо розуміти, що це тривала, довгострокова війна, потрібно комплектувати контрактну армію, шляхом рекрутингу, підвищення соціальних стандартів для військовослужбовців, виплату усіх страховок та високих заробітних плат. Тому що мобілізаційна армія хоч і здатна на якийсь час, немов жгут перекриває кровотечу, вирішувати завдання, але ж використовувати її у довготривалій війні, то вона сама по собі може перетворитися у загрозу для державності, оскільки рівень лояльності та військової компетентності недостатньо високий."

Про експерта: Руслан Бортнік — директор Українського Інституту політики, автор понад 5000 публікацій у ЗМІ та 6-ти книг. Заступник Голови Громадської Ради при Міністерстві закордонних справ України (2012–2016). Член Громадської Ради при Міністерстві оборони України, Громадської Ради при Державній архівній службі України, Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві. Заступник Голови Громадської Ради при Міністерстві оборони України (2012–2014).