У яких випадках має враховуватися добросовісність іпотекодержателя – Верховний Суд

​​При вирішенні спорів за позовом власника про захист його права власності, обтяженого на користь особи, з якою він не перебуває у зобов’язальних відносинах, має враховуватися добросовісність іпотекодержателя. Такі висновки зробила Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, забезпечуючи єдність судової практики, у справі про визнання недійсним договору іпотеки та скасування заборони на відчуження переданої в іпотеку квартири.

• Верховний Суд підтвердив конфіскацію активів на 3,6 млн грн у судді з Київщини — ЦПК

Деталі

Добросовісність/недобросовісність іпотекодержателя повинна враховуватися для того, щоб вирішити питання про набуття ним права іпотеки та/або при визнанні договору іпотеки недійсним. Водночас добра совість "лікує" таку ваду набуття права іпотеки, як укладення договору невласником.

Власник, який за допомогою віндикаційного позову чи реституції повернув майно від неуповноваженого іпотекодавця, "займає" місце останнього у відносинах іпотеки. Очевидно, що до власника, який задовольнив вимоги іпотекодержателя, переходить у порядку суброгації (ч. 3 ст. 528 ЦК України) право вимагати з боржника виконання зобов’язання, яке було забезпечене іпотекою.

Раніше ми писали, які умови та підстави одночасного задоволення вимог про припинення права на частку в майні.