Шкала інтенсивності геомагнітної бурі

Геомагнітна активність нашої планети залежить від ступеня збурення магнітного поля. Коливання у цьому полі виникають за рахунок взаємодії магнітосфери Землі із сонячним вітром та космічним випромінюванням. Основними проявами геомагнітної активності є магнітні бурі, і навіть слабкі збурення — різноманітні типи магнітних пульсацій. Для чисельної оцінки інтенсивності бурі було розроблено спеціальну G-шкалу у Національному центрі з дослідження атмосфери та океану США (NOAA), якою користуються у всьому світі. Вона передбачає всього 5 градацій - від 1 до 5 залежно від ступеня збурення магнітного поля та різних проявів на Землі.

Геомагнітна буря першої категорії (G1, незначна) – є найслабшими коливаннями нашої магнітосфери, коли можна спостерігати яскраві полярні сяйва поблизу полярного кола (наприклад, в Алясці чи Норвегії). Такі бурі можуть впливати на електромережі, а також можливі слабкі відхилення в роботі різних супутників на земній орбіті. Повторюваність бурі такої сили в середньому становить близько 900 днів за 11-річний сонячний цикл.

Геомагнітна буря другої категорії (G2, помірна) фіксується рідше, в середньому 360 днів за 11-річний цикл. При таких бурях у високих широтах (ближче до полюсів) можуть виникати аварійні відключення енергосистем при тривалому перебігу бурі та деякі пошкодження трансформаторів. Також може послаблюватися поширення короткохвильових радіосигналів. Полярні сяйва можуть спостерігатися на більш низьких широтах, аж до 55° обох півкуль. У наземному управлінні супутникової навігації інколи застосовуються коригувальні дії для стабілізації орбіти різних апаратів.

Геомагнітна буря третьої категорії (G3, сильна). При досягненні третього рівня шторму можливі проблеми із супутниковою навігацією та низькочастотною радіонавігацією, а також можуть виникнути перебої в роботі радіоапаратури на коротких хвилях. Іноді потрібно вносити коригування напруги в енергосистемах для їхньої стабільної роботи. На супутниках, що літають на низькій навколоземній орбіті, може збільшуватися опір, а також може знадобитися коригування для усунення проблем з орієнтацією в просторі. Полярні сяйва стають видимими на широті близько 50 °.

Геомагнітна буря четвертої категорії (G4, потужна). За оцінками фахівців, бурі такої сили можуть фіксуватися із частотою не більше 60 днів протягом 11-річного сонячного циклу. При її настанні можливі широкомасштабні проблеми з контролем напруги, а деякі захисні системи помилково відключатимуть важливу апаратуру. На кілька годин може порушуватись супутникова навігація, помітно погіршується передача радіосигналів. Зона видимості полярних сяйв розширюється до 43 – 45°, тобто явище стає доступним для спостереження у таких європейських країнах як Польща чи Австрія, інколи в окремих областях України.

Геомагнітна буря п'ятої категорії (G5, екстремальна). На щастя, шторми подібної сили виникають відносно нечасто. Тим не менш, коли вони фіксуються, то в енергосистемах можуть спостерігатися масштабні проблеми з контролем напруги, а деякі енергосистеми можуть зіткнутися з повним або частковим вимкненням; трансформатори можуть бути пошкоджені. За даними фахівців, поширення радіохвиль на короткохвильовому діапазоні стає неможливим у багатьох районах протягом 1 - 2 днів, також може бути порушена супутникова навігація на кілька днів. На небі фіксуються масштабні та яскраві полярні сяйва, які стають видимими у таких американських штатах як Флорида і Техас. У Європі полярні сяйва спостерігаються у Італії, Україні, Болгарії тощо. Геомагнітні бурі такої сили трапляються не частіше чотирьох днів упродовж 11-річного циклу, а іноді зовсім відсутні.