Які зміни відбуваються у природі з настанням весни?

Настання весни у багатьох асоціюється зі змінами на краще, оптимізмом і надією на нові очікування. І ці почуття невипадкові, адже за ними ховаються як психологічні, так і природні фактори. Календарна весна настає 1 березня, проте у природі цей момент може змінюватися з року в рік і залежить головним чином від середньодобової температури повітря та руху соку в рослинах. У кліматології початком весни вважається дата сталого переходу середньодобової температури вище 0 °С. Загалом, весна – це час оновлення та початку нового життя в природі.

Погодні процеси навесні зазнають суттєвих змін. Насамперед, збільшується кількість сонячних днів, частіше спостерігається вітряна погода, починається період грозової діяльності та конвективних явищ (зливи, град, шквали тощо). Опади випадають переважно у рідкому вигляді, хоча окремі снігопади трапляються іноді у квітні та навіть на початку травня. Загалом відбувається повільний прогрів приземного шару повітря і ґрунту, збільшуються показники випаровуваності та зростає індекс ультрафіолетового випромінювання в денний час.

Коли відбувається інтенсивне танення снігу та прогрівання верхнього шару ґрунту, то проростають перші весняні квіти (проліски, гіацинти, мати-й-мачуха тощо). На деревах і чагарниках набухають бруньки, а потім, зазвичай у квітні, гілки покриваються молодим листям. На осині, березі та інших деревах з'являються сережки, а хвойні породи дерев починають масово виробляти пилок. До речі, в регіонах з великими хвойними лісами навесні можна іноді спостерігати цікаве оптичне явище - пилкову корону (Pollen Corona). Воно має вигляд кольорових кіл навколо Сонця, добре видимих ​​при безхмарному небі.

У річках, озерах та водосховищах навесні зазвичай відбувається підйом рівня води за рахунок танення снігу та льоду, внаслідок чого виникає водопілля. Але воно трапляється не щороку, адже ступінь наповнення водойм залежить як від кількості снігового покриву, так і від інтенсивності його танення.

З приходом весняного тепла починають поступово повертатися з південних широт перелітні птахи. Раніше за всіх до нас мігрують граки та шпаки, а за ними — жайворонки, чибіси, зозулі, ластівки та стрижі. У цей період усі птахи починають активно будувати гнізда та виводити пташенят. Тому перша половина весни є ідеальною для встановлення шпаківень, в яких можуть оселитися як синички, так і більші види пернатих.

У тваринному світі також відбуваються значних змін. Ведмеді виходять із сплячки, прокидаються їжачки та борсуки. Багато ссавців починають линяння – зміну зимової вовни на літню. У багатьох тварин з'являється молоде потомство – навесні народжуються зайченята, білченята, вовченята і багато інших звірів. Активізуються також рептилії (змії, ящірки).

Спостереження за природою в минулі часи допомагали визначити оптимальні строки для сільськогосподарських робіт та підготуватися до них. Люди могли за непрямими ознаками передбачити, якою буде погода у майбутньому. Наприклад, якщо ранньою весною спостерігається блискавка, але грім не чутний (це явище називається блискавицею), то літо буде спекотним і сухим. Також, якщо навесні багато холодних та похмурих днів, то влітку будуть часті дощі із градом. Швидке танення снігу та льоду на річках пророкує дощове літо.