Від першої бомби до тисяч боєзарядів: експерти показали, як зростав ядерний арсенал світу
Наразі провідні держави скорочують арсенал, водночас нестабільні режими демонструють зростання ядерних амбіцій

Ядерна еволюція: як формувалася система стримування за останні 80 років/Фото: Getty Images
Протягом останніх вісімдесяти років людство пройшло неймовірний шлях: від появи перших атомних бомб до створення складної системи ядерного стримування, яка ґрунтується на делікатному балансі сил. Інформаційно-аналітичний центр Experts Club, проаналізувавши дані Федерації американських науковців (FAS), виявив, що найактивніший період накопичення ядерного арсеналу припав на 1945–1986 роки.
Деталі
Цей період відзначався глобальним протистоянням у рамках Холодної війни, гонкою озброєнь та активним розширенням ядерного клубу. У 1960-х роках СРСР поступово зрівнюється за кількістю, а згодом і перевершує США. Кульмінація цієї гонки припала на 1986 рік, коли сумарна кількість ядерних боєзарядів у світі досягла рекордного значення — майже 70 тисяч одиниць, з яких понад 40 тисяч належали Радянському Союзу.
Після завершення Холодної війни у 1990-х роках Сполучені Штати та Росія розпочали значне скорочення своїх ядерних арсеналів. Частина боєзарядів була виведена з бойового чергування, а деякі — утилізовані відповідно до міжнародних угод. Станом на 2023 рік, за даними експертів, загальна кількість ядерних боєзарядів у світі скоротилася приблизно до 12 500 одиниць. Із них близько 9 600 залишаються в активному статусі, тоді як решта перебувають у резерві або очікують на демонтаж.
На сьогоднішній день у світі існує дев’ять держав, які офіційно володіють ядерною зброєю:
- Росія – 5 889 одиниць;
- США – 5 244;
- Китай – 410;
- Франція – 290;
- Велика Британія – 225;
- Індія – 170;
- Пакистан – 165;
- Ізраїль – 90;
- Північна Корея – до 30.

Особливим випадком є Південна Африка — єдина держава, яка добровільно відмовилась від ядерної зброї, повністю ліквідувавши свій арсенал ще у 1990-х роках.
Динаміка змін у ядерному потенціалі свідчить про надзвичайну гнучкість і водночас уразливість системи глобальної безпеки, зазначає засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Протягом багатьох років ядерна зброя була не лише елементом стримування, але й інструментом політичного шантажу, який дозволяв окремим державам впливати на міжнародну повістку. В Experts Club зазначають:
Сьогодні ми спостерігаємо тривожну тенденцію: попри загальне скорочення запасів у провідних державах, таких як США і Росія, окремі країни — передусім Китай і Північна Корея — демонструють зростання амбіцій, що свідчить про потенційне повернення до гонки озброєнь. І якщо світова спільнота не зможе виробити ефективних механізмів контролю й обмеження, ми ризикуємо опинитися перед новим етапом ядерного протистояння, який буде ще більш небезпечним через наявність нестабільних режимів, технологічних проривів і кіберзагроз
Експерти підкреслюють, що сучасна архітектура ядерної безпеки потребує перегляду. Умови нової геополітичної реальності вимагають не лише підтримання паритету, а й створення міжнародних механізмів, здатних запобігти розповсюдженню ядерної зброї та знизити ризик її застосування у конфліктах.
Керівник ЦПД РНБО Андрій Коваленко заявив, що майбутнє оборони не за ядерним стримуванням, а за доктриною ШІ-стримування. Він зазначив, що необхідно вже адаптовувати логіку ядерної доби до доби ШІ. Стратегічну стабільність у світі майбутнього можуть зруйнувати не ракети, а атаки на AI-інфраструктуру.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!