Як помиритися після сварки: 7 ефективних кроків

Мабуть, важко уявити стосунки без сварок та розбіжностей. Наше оточення часом може порушувати наші кордони, їхні вчинки можуть нас ображати чи поранити, і ми самі здатні на це. А іноді сварки можуть спалахнути на порожньому місці – коли ми відчуваємо велике навантаження, втому, дратівливість. І ось сварка розгорілася, наговорили один одному різких слів, а помиритись, як у дитинстві на мізинцях, уже неможливо. Що робити у такій ситуації? Розповідаємо.

Чому важливе примирення після сварки?

Будь-яка сварка викликає багато негативних емоцій, викидів кортизолу. Ми часто продовжуємо подумки прокручувати її знову і знову, втрачаючи свою енергію, сили та працездатність. Затяжний стан "посваритися, але з помиритися" шкодить як загальному стану, а й відносинам загалом.

Крок 1: визначте причину сварки

Якщо сварка сталася з кимось дуже важливим для вас, простого примирення буде недостатньо. Щоб зберегти стосунки та не залишити осад, потрібно відверто та спокійно поговорити один з одним, розібрати ситуацію та подумати, що насправді її спровокувало.

Крок 2: дайте один одному час охолонути

Після будь-якої сварки обов'язково варто взяти паузу. Дайте собі та партнеру час, щоб сильні емоції вщухли і повернулася здатність розмірковувати, аналізувати та дивитися на ситуацію з різних сторін (а не тільки з позиції "мене образили"). Звичайно, напружена обстановка нікому не до душі, але спроби з'ясувати, хто правий, хто винен відразу після сварки, наберуть новий оборот непорозуміння.

Якщо ви живете під одним дахом з тим, з ким сильно посварилися, можна поїхати на день-два до подруги або мами. Перед цим, звичайно, повідомте партнера, що на якийсь час поїдете. Можете написати повідомлення.

Візьміть паузу, але не затягуйте конфлікт. Якщо кожен із вас застрягне в мовчанні, образи та негативні емоції будуть нашаровуватись як снігова куля. Тому, як обидва охолонете, почніть діалог – заощадіть час для більш приємних моментів один з одним.

Як розпочинати розмову після сварки

Примирення можливе тоді, коли ви вирішите, що відносини важливіші за образу.

Крок 3: Я-висловлювання

Це ті самі, коли ви говорите про свої бажання чи почуття, не нападаючи на іншого. Наприклад, замість "Ти сама винна, що відволікала мене" сказати "Мене дратує, коли мене смикають під час роботи. Я не люблю переробляти роботу, в якій потрібне повне зосередження".

Коли партнер звертається з подібним посилом, його можна вислухати і віддзеркалити: "Я розумію, що тебе розлютило, що я тебе відволікаю. Ти не хотів би витрачати час на переробку роботи" - так ви показуєте, що справді почули те, що мав на увазі інша людина. Він розуміє, що його почули та, схоже, зрозуміли. У нього більше немає потреби кричати про свій біль, і в цій точці може початися конструктивний діалог.

Крок 4: пошук компромісу та домовленості на майбутнє

Обговорюючи ситуацію та розуміючи справжню причину сварки, подумайте разом, до якого компромісу ви можете прийти з огляду на потреби та бажання кожного з вас.

Крок 5: прощення

Не залишайте обговорення важливих телефонних дзвінків і повідомлень, якщо є найменша можливість зустрітися і поговорити віч-на-віч. Миріться наживо. І якщо ви вирішили пробачити образу та помиритися, то її потрібно залишити у минулому. Якщо цього зробити не вдалося, то ви часто повертатиметеся до конфлікту подумки або згадуватимете його під час інших розбіжностей.

Крок 6: не виносите сварок із хати

Якщо ви посварилися, оточуючим нема чого про це знати. Так ви можете негативно налаштувати друзів та близьких до коханого, що в майбутньому може погано позначитися на стосунках.

Крок 7: обійміть один одного

Доведено, що просто неможливо довго злитися на кохану людину, якщо вона обіймає і цілує вас. Спробуйте фізично продемонструвати ніжність та турботу. Можливо, спочатку вам це здасться трохи неприродним. Але коли ви почнете посміхатися чи сміятися, ви зрозумієте, наскільки важлива ця порада.

А якщо образи та страхи не дозволяють дійти конструктивної комунікації, можливо, варто визнати це і звернутися до фахівця для того, щоб повернути контроль над своїм станом.