"Здається треба тікати": снайперка із позивним "Кукушка" розповіла про найважчі моменти роботи

У цивільному житті вона журналістка й фотокореспондентка, але на фронті вона перевтілюється у професійну снайперку. “Кукушка” несе службу в 47-й окремій механізованій бригаді. Після початку війни у 2014 році дівчина рвалася на фронт, але не хотіла бути ані зв’язківцем, ані медиком, а саме такі посади були доступні тоді для жінок у війську. Тому вона відвідала курси підготовки та вишколи й через два роки зрозуміла, що вже має необхідні навички. Дівчина підписала контракт із 58-ю бригадою, де спочатку була в снайперському взводі на посаді стрільця, а згодом – снайпера. Відслужила рік за контрактом і повернулася до цивільного життя. Коли почалось повномасштабне вторгнення, то зрозуміла, що може знаходитися по цей бік фронту, тож пішла добровольцем до військкомату.

• Мотивує любов до родини та Батьківщини: боєць з позивним "Тайсон" отримав орден "За мужність"

Снайперка поділилась моментами, від яких йшли мурахи по шкірі, коли вона не одразу зрозуміла, яка небезпека знаходиться біля неї.

Йде група поранених і зупиняється прямо біля точки спостереження. Ми дивимось на них. а вони кажуть, що дуже важко і треба допомога. Ми беремо з нашої групи людей і виходимо з цієї посадки. Видно, в той момент нас помітили з дрона, бо вони постійно літали. Наші хлопці пішли, а я лишилась спостерігати. Лежу і бачу, пролетіло від мене метрів 50. Думаю, нормально. А я лежу не в окопі, а просто на землі. Це певно за групою полетіло далі. Тоді міна лягає від мене 30 метрів. Думаю, напевно, просто криворукі. І тоді пролітає третя - метрів 15. Піднімаю голову і бачу кінематографічний кадр - на мене падає сіре згоріле листя. Лежу і думаю, здається, треба тікати. Я за гвинтівку і погнала...

Також дівчина розвіяла міфи про роботу снайперів.

Зараз, коли робиш постріл на відстані 1 км 300 метрів, то не треба так сильно маскуватись, щоб ти був аж на кущ схожий. Коли люди говорять про маскування, коли ти, немов як тінь, то це мова йде про ведення війни під час Другої Світової війни. Тоді постріл робився з відстані 300-400 метрів.

Повне захопливе інтерв'ю снайперки ви можете переглянути нижче.

Раніше ми ділилися історією добровольця Нацгвардії, який був друкарем, а став воїном.