Елітний клуб 250+ матчів на посаді тренера АПЛ: Артета вже приєднався до найкращих
Згадаємо тренерів, які провели найбільше матчів за одну команду в англійській Прем'єр-лізі
ФОТО: Getty Images
Продовжуємо розглядати статистику, і на кону — історичні показники: тренери, які провели найбільше матчів за одну команду в англійській Прем'єр-лізі. Начебто нічого особливого, проте в АПЛ таких не так багато, і більшість із них уже увійшли в історію. Є кілька сучасників, але навряд чи хтось зможе скласти конкуренцію лідерам. Навіть якщо й так, буде список найкращих, а їхніх наступників складати немає сенсу, адже в чемпіонаті вже давно шанують принцип «зроби тут і зараз», а не довіряють тренерам до кінця. Розбираємося, може, комусь шлях до АПЛ ще не закритий!
Топ-5 тренерів із найбільшою кількістю матчів у АПЛ
Про Мікеля Артету буде розказано окремо й коротко, а поки що варто згадати тих тренерів, які провели найбільшу кількість матчів у АПЛ. Позначку в тисячу матчів не перетнув ніхто, та й 900+ матчів не підкорив ніхто. У трійці є тренер, який і зараз працює в АПЛ, і саме на нього можна сподіватися, що він зможе посунути лідерів. Ну і на Мікеля Артету, звичайно ж, якщо він не вирішить піти з Прем’єр-ліги. Також перспективним виглядає й Едді Хау, але навряд чи він вирішить повернутися в «Ньюкасл», де провів 179 ігор — можливо, напроситься в «Борнмут», де тренував у 190 матчах АПЛ. Загалом, про перспективи трохи пізніше, а зараз про найкращих, і ось топ-5 виглядає наступним чином:
Арсен Венгер «Арсенал» 828 матчів (1231 у всіх турнірах зі статистикою 2348:1273). Справжня легенда та ікона клубу, про який завжди й говорили — це й є «Арсенал»! Венгер прийшов у команду в 1996-му році й працював до 2018-го, зібравши досить солідну колекцію трофеїв: 3 чемпіонські титули, по 7 Кубків Англії та Суперкубків, а також безліч особистих нагород. Шкода, що він не виграв ЛЧ, але був у фіналі, як і в Кубку УЄФА (нині — Ліга Європи). У першому сезоні своєї роботи Венгер зміг привести «Арсенал» лише до третього місця, яке тоді ще не дозволяло потрапити до Ліги чемпіонів. Якщо вірити інсайдерам, у міжсезоння Арсен аналізував гру команди мало не цілодобово, оточивши себе відеоповторами та блокнотами з нотатками. Це допомогло, адже в наступному сезоні «Арсенал» вперше став чемпіоном АПЛ і здобув Кубок Англії, після чого ще й Суперкубок виграв.
![]()
Getty Images Наступного чемпіонства довго чекати не довелося — воно прийшло в сезоні 2001/02, а потім ще через рік. На жаль, на цьому й закінчилися успіхи за часів Венгера, хоча Кубок і Суперкубок вигравали частіше. Останнє чемпіонство взагалі запам’ятається вболівальникам як ідеальний сезон без жодної поразки за 38 матчів! 26 перемог і 12 нічиїх при статистиці 73:26 — краще тоді ніхто не грав, та й зараз навряд чи можна пригадати когось із подібним успіхом, не враховуючи статистику. Загалом Венгер за кар’єру в «Арсеналі» набрав 1627 очок, маючи 476 перемог, 199 нічиїх і 153 поразки. Найважливіше те, що за часів Арсена «каноніри» ніколи не опускалися нижче 6-го місця, що сталося саме в останньому сезоні. Загалом на рахунку Венгера 22 сезони, і це лише в одному клубі — до речі, це не рекорд! Відсоток перемог — 57,5%.
Алекс Фергюсон «Манчестер Юнайтед» — 810 матчів (1499 у всіх турнірах — як же шкода, що ще один не дали провести, хоч і символічно!). Ще одна ікона АПЛ і легендарний тренер, який відпрацював у одному клубі 21 сезон. 902 перемоги при всього 271 поразках (за голами 2804:1395) — чудовий результат, причому загальна кількість очок — 3032. У АПЛ — 528 перемог і 1752 очки: теж чудово, а якщо подивитися на голи, то статистика досить вдала — 1625:700. Коли сер Алекс тільки прийшов у «МЮ», клуб бовтався в середині турнірної таблиці, і в перший сезон з ним показали гросмейстерські 14-14-14, адже тоді ще не було АПЛ і грали 42 матчі. Щоб ніхто не шукав, у тому сезоні вилетіли з ліги: «Манчестер Сіті», «Лестер» і «Астон Вілла» одночасно. Наступного сезону Фергюсон уже взяв команду під контроль, і вона посіла друге місце, але через рік знову опустилася на 11-те. Однак ми говоримо про сучасну АПЛ, адже саме в ній першим чемпіоном став саме «Манчестер Юнайтед» на чолі з Алексом Фергюсоном.
![]()
Getty Images Далі вже настала епоха «червоних дияволів», яких лише зрідка розчаровували деякі команди, але 13 чемпіонських титулів, 10 Суперкубків, 2 ЛЧ та ще безліч інших трофеїв говорять самі за себе. Статую біля «Олд Траффорд» теж не дарма поставили, і як би не хотіли вболівальники МЮ, сер Алекс до роботи повернутися не може. Хотілося б ще більше написати про таку особистість, але й так про нього вистачає матеріалів, тому повторюватися немає сенсу. Один із найкращих в історії команди, якщо не найкращий!
Девід Мойес «Евертон» — 494 матчі (592 у всіх турнірах і 1207 за всі команди, які він тренував у різних чемпіонатах). «Евертон» і Девіда Мойеса можна вважати одним цілим, адже тривалий час він тренував саме «ірисок». Після майже 11 років мандрів різними командами АПЛ і навіть іспанським «Реал Сосьєдадом» він повернувся до Ліверпуля, що, як виявилося, було зовсім не даремно — на початку цього сезону команда грає дуже непогано, і якщо покращить гру, то здатна навіть пробитися до єврокубків.
![]()
Getty Images З «Евертоном» Мойес трофеїв не брав і з топ-5 є єдиним, хто здобув лише кілька кубків загалом за кар'єру. Та й під питанням можливий рекорд як тренера з найбільшою кількістю матчів за одну команду, хоча хто знає. Поки що статистика в «Евертоні» в АПЛ 654:582 і 738 очки.
Хосеп Гвардіола 380 ігор (593 у всіх турнірах та 1001 у кар'єрі за всі команди). Один із найтитулованіших гравців та тренерів світу, який уже вдруге взяв паузу в кар'єрі та розмірковує, де її продовжити. У «Манчестер Сіті» епохи шейхів до приходу Пепа було всього 2 тренери і у Роберто Манчіні з Мануелем Пеллегріні вдалося за 7 сезонів здобути 2 АПЛ, Кубок Англії та EFL. Гвардіола ж за 10 років порадував більше: 6 чемпіонств, 3 Кубки Англії, 5 EFL, 3 суперкубки, 1 ЛЧ, Суперкубок УЄФА та Клубний чемпіонат світу — солідна така колекція! Статистика взагалі царська: 904:328.
![]()
Getty Images Чому Пеп ще не залишився? Може злякався санкцій, а можливо, просто вирішив відпочити і зібратися з думками, бо й трофеїв поменшало, та й де знайти мотивацію людині, яка виграла абсолютно все? Чекаємо у черговому топі чи середнячку? А може, навіть у збірній?
Юрген Клопп 334 матчі (489 у всіх турнірах та 1082 у кар'єрі за всі клуби, за статистики 714:331). Ще легенда однієї команди, де між ними була тотальна гармонія та Клопп влаштовував керівництво з фанатами, незважаючи на результати. Він зміг виграти всі трофеї, але не піднявся на перше місце найкращих тренерів, адже Боб Пейслі був успішнішим.
![]()
Getty Images Долю Тома Вотсона теж повторювати не став — 19 років тренувати один клуб не захотів. Проте харизма та успіх Клоппа точно увійде в історію «Ліверпуля», навіть сумніватися не варто.
Що цікаво, кожен із топ-5 провів по 300+ матчів та 1000+ всього в кар'єрі на посаді головного тренера, а найуспішніші Гвардіола (70.8% перемог), Фергюсон (65.2%) та Клопп (62.6%). Тренерську роботу продовжують Мойес та Клопп, сер Алекс на пенсії, Арсен Венгер у Виконавчому комітеті ФІФА, а Гвардіола у безстроковій відпустці.
Друга п'ятірка тренерів із 250+ матчами у Прем'єр Лізі
Далі коротко про представників, що залишилися, з 250+ матчами в АПЛ, адже успішними їх кар'єрний похід у цих клубах назвати важко. Мікеля Артету виділимо окремо, а четвірка інших виглядає так:
Гаррі Реднапп «Вест Хем» 270 ігор (323 у всіх турнірах та 968 у кар'єрі з усіма командами зі статистикою 1328:1243) — 34.9% статистика перемог. Досить відомий тренер, який грав за «Вест Хем» та тренував «молотобійців». Не сказати, що надто успішно, але Кубок Інтертото виграв. Навіть майже позначку у 1000+ матчів тренерської кар'єри провів, забракло лише небагато.
Алан Кербішлі «Чарльтон» 268 ігор (492 за команду та 563 загалом при статистиці 755:794) — статистика перемог 32% і є перемога в регулярці, у Першому дивізіоні. Особливих успіхів Кербішлі не знав, але в елітний клуб 250+ матчів в АПЛ все ж таки входить.
Джо Кіннір «Вімблдон» 264 матчі (285 всього за кар'єру в АПЛ з усіма клубами, а статистика 328:389) — всього 33.1% перемог у чемпіонаті. Як гравець Кіннір виграв майже все крім АПЛ та Кубок УЄФА, а з тренерських досягнень найкращим стало призначення його тренером року у 1994-му, коли «Вімблдон» став шостим у турнірній таблиці.
Шон Дайч «Бернлі» 258 матчів (350 у всіх турнірах та 582 у кар'єрі за всі команди зі статистикою 697:765). Дуже несподівано бачити в списку «Бернлі», який постійно піднімається в АПЛ, знову опускається в Чемпіоншип і по новій. Однак це було не завжди і після приходу саме Шона Дайча команда побила чимало рекордів, та ще й у єврокубках грала! Щоправда, як казка гарно розпочалася, так швидко і завершилася, а тренер зараз без роботи. Натомість у списку топ-10 із категорії «250+ матчів в АПЛ за одну команду» і обійшов за цим показником таких легенд, як Жозе Моуріньо, Рафаель Бенітес, Рой Ходжсон, Сем Аллардайс.
З чинних тренерів, які можуть увійти до «Клубу 250+», варто зазначити: Роберто Мартінеса, Томаса Франка, Кріса Коулмена, Ральфа Хайзенхюттля, Антоніо Конте, Гарета Саутгейта. Ці фахівці поки що без роботи. Також поряд Унаї Емері, Фабіан Хюрцелер, Роберто Де Дзербі, Френк Лемпард та Олівер Гласнер, які працюють в АПЛ прямо зараз. Відразу зазначимо, щоб кожному досягти 250+ в АПЛ за один клуб, треба попрацювати кілька сезонів без звільнення, а деяким ще й доведеться дочекатися, поки клуби (де вони пропрацювали найбільше) повернуться до Прем'єр-ліги. Якщо загалом, то шансів не так багато, хоч ніхто не знає, що буде завтра, не кажучи вже про прогнози на майбутнє у футболі.
Мікель Артета: чи потрапить він хоча б до топ-5?
Немає сенсу детально описувати кар’єру Артети, щоб не повторюватися з уже опублікованими матеріалами. Виокремимо головні моменти та прогноз на майбутнє, хоча б теоретично можливий результат.
Зовсім скоро виповниться вже 7 років від початку тренерської кар’єри Артети, і як же швидко летить час! Ще не так давно він грав за «Арсенал» і мріяв продовжити кар’єру в рідному «Реал Сосьєдаді», але травми та бажання керувати процесом переважали дитячі мрії. Напросився до тренерського штабу Хосепа Гвардіоли й, мабуть, не дарма, адже «Тоттенхем» на той час пропонував уже повноцінний контракт. З іншого боку, може, став би легендою «шпор»? Цього вже ніхто не дізнається, а ось робота з Пепом суттєво допомогла Артеті прогресувати, хоча Гвардіола неодноразово відзначав майстерність «Артиста» ще тоді, коли той був футболістом. Тренерські здібності відзначали майже всі професіонали, і особливо Мікель був радий похвалі Арсена Венгера. Можливо, саме французька легенда команди та лідер «Клубу 250+» переконав іспанця прийняти пропозицію «канонірів», адже після відходу Венгера Унаї Емері не зміг вивести лондонців на вершину. Ще й Лігу Європи виграти не зміг, зупинившись у фіналі, а це на Емері взагалі не схоже!
Початок кар’єри в «Арсеналі» видався хаотичним: у Прем’єр-лізі показали найгірший за 25 років результат, і, по суті, перебування Артети на посаді тренера вже тоді було під питанням. Однак він виграв Кубок Англії, потім Суперкубок і переконав керівництво дати йому другий шанс. Наступного року взагалі все було сумно: вперше за ті самі 25 років не потрапили до єврокубків, знову посіли 8-ме місце в АПЛ, а з успіхів — лише півфінал ЛЄ, але хіба це можна вважати удачею на тлі катастрофи в інших турнірах? Артета пощастило, або у керівництва був хороший провидець у штаті, але з ним продовжили контракт, навіть без потрапляння в ЛЧ. Далі вже Мікель показав той самий яскравий футбол, за який вболівальники люблять нинішній «Арсенал», хоча й були моменти:
Найкращий сезон за Артети (2022/23) завершився трагічно — мало не весь сезон були першими, але зіпсували кінцівку й упустили довгоочікуване чемпіонство.
Суперкубок завдяки другій позиції виграли, але в чемпіонаті знову здобути титул не вдалося — знову віддали трофей «Манчестер Сіті», поступившись лише 2 очками. Видатним видався сезон, з рекордами, антирекордом за пропущеними голами і навіть Кубок Англії забрав «МЮ»!
Третій сезон поспіль «Арсенал» посів друге місце, і якщо вірити різним теоріям, містиці та статистиці, то з четвертого разу вже мало б вийти, адже цифра «4» — одна з улюблених для лондонців. Також із нею пов’язано чимало сарказму та глузувань, адже команда часто посідала саме четверту позицію в чемпіонаті. Як виявилося, підозри були не марними й не безпідставними, а «Арсенал» уперше за 22 роки здобув чемпіонство. Згодом здобули й Суперкубок, а Артета став найкращим тренером сезону в АПЛ.
Мікелю Артеті 44 роки, і в Прем’єр-лізі він уже провів 257 матчів на посаді головного тренера. Статистика за голами в чемпіонаті — 481:244. Загальна статистика: 369 ігор із рахунком 732:373. Контракт у Артети до 2030 року, а це ще щонайменше 3 сезони по 38 матчів + 28 ігор цього чемпіонату, не враховуючи +-20-30 поєдинків в інших турнірах. Тобто 142 у Прем’єр-лізі + 30 = 172, до яких додамо 257 проведених матчів, і виходить 429 матчів. Якщо так, то Артета випередить Клоппа та Гвардіолу, а доля третього місця залежить від Девіда Мойєса та його успіхів. Власне, саме з ним і буде конкуренція в майбутньому, а на 6-те місце Мікель підніметься вже в цьому сезоні, у чому сумніватися не варто. Сам тренер зазначив, що краще побільше трофеїв, а статистика — справа вже не найважливіша — сказав гарно, подивимося, як же триватиме його кар’єра далі.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!




