ua ru
Будь ласка, заповніть це поле
1

Підрядник взяв передоплату і зник: покроковий алгоритм, як законно повернути свої гроші

Ексклюзиви

5 юридичних кроків від претензії до стягнення боргу

Підрядник взяв передоплату і зник: покроковий алгоритм, як законно повернути свої гроші

Виконавець робіт зник після отримання передоплати: алгоритм дій/Фото: Gemini

Передоплата за ремонтні, будівельні, монтажні чи інші підрядні роботи є звичайною діловою практикою: виконавцю потрібні кошти на матеріали, замовнику — певність, що його замовлення взято в роботу. Ризик такої моделі відомий: отримавши гроші, виконавець перестає відповідати на дзвінки, не з'являється на об'єкті й коштів не повертає. У цій ситуації результат залежить насамперед від послідовності дій замовника: спершу потрібно юридично коректно припинити договір і лише після цього вимагати повернення сплаченого.

Правова природа сплачених коштів і застосовне законодавство

Відносини з виконання робіт охоплюються договором підряду (ст. 837 ЦК). Якщо роботу для задоволення побутових чи інших особистих потреб фізичної особи виконує підприємець, йдеться про побутовий підряд (ст. 865 ЦК), до якого додатково застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Кошти, сплачені наперед, за загальним правилом є авансом. Згідно з ч. 2 ст. 570 ЦК України, сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, вважається авансом, якщо не буде встановлено, що вона є завдатком. Аванс, на відміну від завдатку, не виконує забезпечувальної функції: якщо зобов'язання не виконано, він підлягає поверненню незалежно від причин невиконання. Цей підхід Верховний Суд підтвердив, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду від 18 березня 2026 року у справі № 490/11593/24, залишивши без змін судові рішення про стягнення з підрядника попередньої оплати.

Якщо замовник є фізичною особою, яка замовила роботи для особистих потреб, а виконавець — суб'єктом господарювання, діє також Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII. Новий Закон від 10 червня 2023 року № 3153-IX чинності не набрав: це відбудеться не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану, строк дії якого наразі продовжено до 29 січня 2027 року.

Якщо роботи виконувала фізична особа без статусу підприємця, застосовуються загальні норми ЦК про підряд і зобов'язання. Можливість застосування спеціальних споживчих санкцій у такому разі залежить від обставин, які встановить суд, тому розраховувати на них слід обережно.

Крок 1. Зафіксувати докази та встановити особу виконавця

Замовникові належить довести три обставини: наявність домовленості, передання коштів і невиконання робіт. Відсутність підписаного договору не позбавляє його захисту. За ч. 1 ст. 218 ЦК недодержання письмової форми правочину не має наслідком його недійсність; водночас у разі заперечення факту правочину рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків, тож потрібні письмові докази, аудіо- чи відеозаписи. Для побутового підряду закон м'якший: згідно зі ст. 866 ЦК, відсутність у замовника квитанції або іншого документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Доказову базу зазвичай становлять договір і кошторис, розписка, квитанції та банківські виписки, листування в месенджерах і електронною поштою, рекламні оголошення виконавця, фото- та відеофіксація стану об'єкта. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 визнала повідомлення, надіслані електронною поштою чи через месенджери, електронним доказом, який суд оцінює в сукупності з іншими доказами. Умова одна: листування має давати змогу встановити його авторів і зміст. Тому листування слід зберігати на самому пристрої, а не лише у знімках екрана, і подбати про докази належності номера телефону чи облікового запису саме виконавцеві.

Одночасно потрібно встановити дані виконавця: прізвище, ім'я та по батькові або найменування, адресу, за можливості — реєстраційний номер облікової картки платника податків. Відомості про підприємців і юридичних осіб відкриті в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Варто перевірити також Єдиний реєстр боржників і Єдиний державний реєстр судових рішень: аналогічні спори чи відкриті виконавчі провадження впливають на вибір стратегії.

Припинення виконавцем підприємницької діяльності від відповідальності його не звільняє. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 дійшла висновку, що в такому разі права та обов'язки фізичної особи за укладеними договорами не припиняються.

Крок 2. Надіслати письмову вимогу та відмовитися від договору

Поки договір чинний, виконавець утримує аванс на правовій підставі. Тому перш ніж вимагати гроші, замовник має припинити договірне зобов'язання. Частина 2 ст. 849 ЦК надає йому право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. Аналогічне право споживача закріплено в ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів». Якщо строк у договорі не визначено, замовник може вимагати виконання роботи в розумний строк (ч. 2 ст. 846 ЦК).

У разі односторонньої відмови, право на яку встановлено законом, договір є розірваним (ч. 3 ст. 651 ЦК), а зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК). Саме так Верховний Суд оцінив наслідки відмови замовника на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК у згаданій справі № 490/11593/24.

Значення цього кроку показує постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі № 913/703/20. Суд зазначив, що норми про безпідставно набуте майно (ст. 1212 ЦК) застосовуються лише тоді, коли правова підстава набуття коштів відпала; до цього обов'язок повернути аванс може випливати тільки з умов договору. Лист про відмову від договору, складений уже після звернення з позовом, суд до уваги не взяв. Отже, повідомлення про відмову має передувати позовній заяві.

У вимозі доцільно послідовно викласти таке:

  • реквізити домовленості та суму сплаченого авансу;
  • констатацію того, що роботи у погоджений строк не розпочато або не виконано;
  • заяву про відмову від договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК (для споживача — також ч. 1 ст. 10 Закону № 1023-XII);
  • вимогу повернути аванс у семиденний строк, який ч. 2 ст. 530 ЦК встановлює для обов'язку з невизначеним строком виконання;
  • попередження про звернення до суду.

Вимогу надсилають рекомендованим або цінним листом з описом вкладення на адресу, зазначену в договорі чи державному реєстрі, і дублюють каналами зв'язку, якими сторони користувалися раніше. Якщо договір визначає спосіб листування, його слід дотриматися: у справі № 490/11593/24 повідомлення у Viber не визнано належним доказом саме тому, що договір вимагав письмової форми повідомлень.

Коли довести прострочення складно, замовник може скористатися ч. 4 ст. 849 ЦК і відмовитися від договору в будь-який час до закінчення роботи. Проте тоді він зобов'язаний оплатити виконану частину роботи та відшкодувати підрядникові збитки, завдані розірванням договору.

Досудове врегулювання не є обов'язковою умовою звернення до суду (Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002). Однак у цій категорії спорів вимога має самостійне значення: вона припиняє договір і визначає момент, з якого виконавець прострочив грошове зобов'язання.

Крок 3. Звернутися до суду з позовом

Після відмови від договору правова підстава, на якій виконавець утримував кошти, відпала. Тому аванс стягується як безпідставно збережене майно (ч. 1 та п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК). Залежно від обставин до позову включають такі вимоги:

  • сума сплаченого авансу;
  • три проценти річних та інфляційні втрати за весь час прострочення (ч. 2 ст. 625 ЦК);
  • для споживача — пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи за кожний день прострочення (ч. 5 ст. 10 Закону № 1023-XII);
  • збитки, наприклад різниця у вартості робіт іншого підрядника (ст. 22, ч. 2 ст. 849 ЦК);
  • компенсація моральної шкоди (ст. 23 ЦК).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19, ухваленій у спорі з договору поставки, визнала зобов'язання з повернення попередньої оплати грошовим: на нього нараховуються інфляційні втрати та три проценти річних. У постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вона застосувала ч. 2 ст. 625 ЦК і до зобов'язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК.

Щодо пені слід зважати на спеціальну позовну давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК) і на право суду зменшити неустойку, якщо вона значно перевищує розмір збитків (ч. 3 ст. 551 ЦК). Право споживача на компенсацію моральної шкоди за порушення договору, навіть коли сам договір такого права не передбачає, підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 1 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц.

Позов пред'являється за зареєстрованим місцем проживання або місцезнаходженням відповідача (ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України, далі — ЦПК). Споживач може звернутися також за власним місцем проживання чи за місцем виконання договору (ч. 5 ст. 28 ЦПК). Якщо місце проживання відповідача невідоме, позов подають за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем проживання (ч. 9 ст. 28 ЦПК). Спори між суб'єктами господарювання розглядають господарські суди.

Споживачі звільнені від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їхніх прав (ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц поширила цю пільгу також на стадії апеляційного та касаційного перегляду.

Ухилення відповідача від участі у процесі розглядові справи не перешкоджає. Відомості про зареєстроване місце проживання відповідача — фізичної особи суд отримує самостійно (ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК). Особу, місце проживання якої невідоме, викликають через оголошення на офіційному вебсайті судової влади (ч. 11 ст. 128 ЦПК), а в разі неявки належно повідомленого відповідача, який не подав відзиву, суд може ухвалити заочне рішення (ст. 280 ЦПК).

Якщо є підстави вважати, що виконавець відчужить майно, слід подати заяву про забезпечення позову — накладення арешту на майно чи кошти (ст. 149, 150 ЦПК). Суд розглядає її без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 153 ЦПК). Якщо позов забезпечено до його подання, позовну заяву потрібно пред'явити протягом десяти днів (ч. 4 ст. 152 ЦПК).

Зволікати зі зверненням не варто. Загальна позовна давність становить три роки (ст. 257 ЦК), а Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX з Прикінцевих та перехідних положень ЦК виключено пункт 19, який зупиняв її перебіг на період воєнного стану. Із 4 вересня 2025 року ці строки знову спливають у звичайному порядку.

Крок 4. Оцінити підстави для звернення до правоохоронних органів

Невиконання договору саме по собі кримінальним правопорушенням не є. Шахрайством, за ст. 190 Кримінального кодексу України, визнається заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Від цивільно-правового спору його відрізняє спрямованість умислу: особа, отримуючи кошти, заздалегідь не має наміру виконувати зобов'язання, а договір слугує лише способом обману.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 19 березня 2024 року у справі № 295/17062/15-к зазначив, що наявність між обвинуваченим і потерпілим оформлених правочином цивільно-правових відносин не перешкоджає кваліфікації діяння як шахрайства, якщо встановлено всі елементи складу цього злочину. Вирішальним є не спосіб оформлення договорів, а фактичний результат договірної діяльності.

На користь кримінально-правової оцінки можуть свідчити вигадані дані про особу чи підприємство, кілька потерпілих за однаковою схемою, одержання авансів за відсутності реальної можливості виконати роботи, припинення зв'язку одразу після отримання коштів. Має значення і сума: за ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення шахрайство на суму, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, є дрібним викраденням чужого майна і тягне адміністративну відповідальність. У 2026 році ця межа становить 3 328 грн.

Заяву подають до органу Національної поліції. Слідчий, дізнавач або прокурор зобов'язані внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не пізніше 24 годин після її подання (ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, далі — КПК). Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей, оскаржується слідчому судді протягом десяти днів (п. 1 ч. 1 ст. 303, ч. 1 ст. 304 КПК). У кримінальному провадженні потерпілий має право пред'явити цивільний позов (ст. 128 КПК), для забезпечення якого на майно підозрюваного може бути накладено арешт (ст. 170 КПК).

Однак, заява про кримінальне правопорушення не замінює цивільного позову: сама по собі вона не перериває перебігу позовної давності і не гарантує повернення коштів. Тому обидва інструменти доцільно використовувати паралельно, а заяву обґрунтовувати фактами, а не лише самим невиконанням договору.

Крок 5. Забезпечити реальне виконання рішення

Рішення суду, що набрало законної сили, ще не означає повернення коштів. Виконавчий лист можна пред'явити до примусового виконання протягом трьох років (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження») — до органу державної виконавчої служби або, у визначених законом випадках, до приватного виконавця.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (ст. 9 цього Закону), а виконавець накладає арешт на кошти й майно боржника та звертає на них стягнення (ст. 48, 56). Стягувачеві варто діяти активно: повідомляти виконавцю відомі дані про рахунки, транспортні засоби, нерухомість і місце роботи боржника. Якщо позов було своєчасно забезпечено арештом, імовірність фактичного стягнення істотно зростає.

Висновки

У спорах про повернення передоплати вирішальне значення має послідовність дій. Замовник фіксує докази й установлює особу виконавця, письмово відмовляється від договору та вимагає повернення авансу, а вже потім звертається до суду, за потреби одночасно просячи забезпечити позов. Звернення до поліції виправдане за наявності ознак обману і цивільного позову не замінює.

Значній частині таких спорів можна запобігти ще на етапі домовленості. Письмовий договір із конкретними строками та етапами робіт, поетапна оплата, безготівкові платежі із зазначенням їх призначення та перевірка виконавця у відкритих реєстрах зменшують ризик втрати коштів і спрощують їх повернення.

Спікер: адвокат Геннадій Капралов

Не пропустіть цікавинки!

Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!

Головне за сьогодні
Більше новин