Найгірші збірні на ЧС-2026: настав час перезавантаження?

Час обговорення гравців закінчився, і тепер цікаво згадати, як проявили себе збірні в цілому. У пам’яті ще чимало яскравих моментів, згадується й гра різних національних команд — як чудова, так і не дуже. Щоб менше критикувати тих, кому й так несолодко, у матеріалі будуть представлені лише ті команди, від яких чекали хоча б чогось. Власне, збірних-карликів чіпати не будемо, а лише середняків і, звісно, топів.

Середняки — що пішло не так і хто в цьому винен?

Рейтинг збірних ФІФА з очевидних причин змінився після мундіалю, але деякі команди й до турніру перебували на позиціях, які їм, по суті, не пасують. Наприклад, ті ж Чехія з Шотландією за рівнем явно заслуговують на топ-20, але навіть не входять у тридцятку, а США з Мексикою — у двадцятці кращих. Звісно, їм простіше вигравати трофеї у своєму регіоні, а в Європі чимало сильних суперників, які не дають шансів на успіх. Як би там не було, середняки зі списку нижче явно мали б бути сильнішими, ніж показали себе на минулому мундіалі. Розберімося, хто і яку гру продемонстрував зі знаком «–», рухаючись по групах:

• Південна Корея: стартували з перемоги, але далі показали настільки бліду гру, що сильно розчарували фанатів, які не зрозуміли, куди поділися їхні улюбленці. Але чого очікувати від вікового складу, в якому тренер перестав довіряти головній зірці Сон Хин Міну і не завжди випускав його у старті, перекресливши статус лідера у ще чинного капітана. Корейці старалися, але часто не доводили моменти до кінця, припускалися помилок і давали суперникам атакувати. Традиційно непогано зіграли у захисті, але цього разу навіть у плей-оф не пощастило пройти. Вдала гра у своєму регіоні дозволяє займати 22 місце у рейтингу ФІФА, але з цим складом довго триматися на успіхах не вийде. Що цікаво, заміна також не підоспіла, за рідкісними винятками.

• Чехія: Група А «порадувала» ще однією досить симпатичною збірною, яка провалилася на повну. Чехи здобули лише 1 очко, статистика 2:6 — і це справжній сором. Може, краще було б, якби Данія поїхала на мундіаль? Хто знає, ймовірно, результат був би схожим. Не проявив себе Шик, провалилися Соучек, Цоуфал і захисна лінія, а якби не Коварж — пропустили б і більше. Гложек теж не здивував, хоча на нього покладали великі надії. Молоді талановитої вистачає, і якщо відіберуться на наступний мундіаль, дехто з ветеранів теж може поїхати. Якщо вийдуть, — трохи реабілітуються, інакше доведеться перебудовувати команду, але з ким — поки неясно. Чехія на 43 місці рейтингу ФІФА.

• Шотландія: у відборі Шотландія не пустила Данію напряму на мундіаль, але грала, м’яко кажучи, посередньо. Вже тоді було відчуття, що й на ЧС-2026 виступить не найкращим чином. Жеребкування теж було не на користь: Бразилія та Марокко розгромили шотландців, а перемогти вдалося лише Гаїті, у чому ніхто й не сумнівався. Справедливості заради слід відзначити не найкращу гру Шотландії й у цьому матчі. Найцікавіше, що Шотландія ніколи не проходила далі групового етапу, тож фанати можуть сказати — виступ по справі, і чого взагалі від них чекати? Є таланти у складі, але атака настільки бліда, що за 4 роки навряд чи стане активнішою і результативнішою. У рейтингу Шотландія на 38-му місці.

• Туреччина: ще одна збірна, від якої очікували щонайменше чвертьфінал, якщо не більше. У відборі було нелегко з іспанцями, і просування теж не було простим. Однак сильний склад, чимало зірок і молодих талантів свідчили, що турки налаштовані дуже серйозно. Проте все пішло не так з самого початку, і вже після двох турів стало зрозуміло — шансів пробитися у плей-оф немає. Перемогою над США порадували, і на тому добре. У складі ще чимало гравців із хорошим майбутнім, тому реваншу фанати чекають у найближчому майбутньому, а не через 4 роки. У рейтингу Туреччина на 25-й позиції.

• Швеція: здається, статус середняка і не заслуговує, але «сидить» на 42 місці рейтингу — хіба це не показник? Та й на груповому етапі зіграли настільки невдало, що краще б замість них на мундіалі була інша команда. На ЧС-2026 довели — стабільності бракує: можуть видати чудову гру в одному матчі, а в іншому провалитися і не повернутися. 5:1 перемога й одразу 1:5 поразка — як таке можливо? За 1:1 з Японією — респект, але вони теж серед невдах мундіалю, тож успіх відносний.

• Уругвай: те саме відчуття, коли досить сильна команда провалюється в далеко не найсильнішій групі, й більше через помилки воротаря, якого й основним спочатку не вважали. Незрозуміло, як Б'єлса формував склад, багато хто приїхав із травмами, а Федеріко Вальверде, зважаючи на всі проблеми команди і висловлюючи незгоду з тренером, взагалі виглядав загубленим. Інші теж не підтримали, тож усі разом провалилися, нічого не показавши. А в рейтингу Уругвай — 17-й. Поки що.

Можна додати до списку Сенегал, але не дуже хочеться, адже в цілому зіграли непогано, враховуючи силу суперників у групі й у плей-оф. Проте в 1/16 можуть звинувачувати лише себе: вести 2:0 і за кілька хвилин усе зіпсувати — на таке здатні не всі. Катар і Саудівська Аравія теж варто згадати: настільки активно взялися розвивати футбол, що з таким самим запалом потім «забили» на все. Не на 100%, звісно, але талантів немає, і скільки б не намагалися залучити гравців з інших країн, далеко не всі хочуть «перевертати трансфери» навіть заради чемпіонату світу. У Гани й ДР Конго ситуація схожа.

Топ-збірні: кому було справді важко?

Щодо топ-збірних, то свою порцію критики вже отримала Німеччина, і вона з еліти осоромилася чи не найбільше. Можна дуже довго обговорювати незрозумілу та невпевнену гру Аргентини, але «альбіселесте» бодай дісталися фіналу. Аналогічно і Марокко: грали не на 100%, і це зрозуміло — проти такої Франції складно щось протиставити. Те ж саме з Англією: подекуди грали нудно, але додавали з кожним матчем, стали третіми і який видали останній поєдинок!

Покритикувати все ж хочеться, тому ось така компанія невдах:

• Німеччина: хтось пам’ятає, коли «Бундестім» були на 10-му місці чи нижче? З кожним роком фанати все більше незадоволені складом, який обирають головні тренери. Але кого брати, якщо «золоте покоління» поступилося місцем молодим, а з тих, хто залишився, можна виділити лише Кімміха і, можливо, Горетцку. Нойєр вже не той і вже завершив, Рюдігер старався, але підтримки не отримав. Вірц старався, нарешті побачили гру з двома форвардами, а не лише з Хаверцом, але все одно далі 1/16 Німеччина не пройшла. Юліан Нагельсманн пішов, звільнивши місце Юргену Клоппу — і це найкраще призначення німців за довгий час. Вийде чи ні — побачимо 24 вересня, коли «Бундестім» поїде в гості до Нідерландів боротися за Лігу націй.

• Нідерланди: «брати по нещастю» з Німеччиною, від яких завжди чекають більшого на будь-якому турнірі. Ситуація схожа і тим, що багато помилок йшло від головного тренера та його ідей, а у вдалих матчах лише індивідуальна майстерність окремих гравців дозволяла створювати моменти і забивати. Особливо критикувати нідерландців не хочеться: у них є непоганий склад і сильна молодь з академій. Від збірної й далі чекають найвищих результатів — і це не дивно, але яким шляхом підуть «оранжеві» — побачимо. Якраз із Німеччиною розпочнуть новий шлях у боротьбі за Лігу націй.

• Португалія: казали ж вам, португальці: не призначайте Роберто Мартінеса головним тренером, бо буде Бельгія 2 — із стрімкими злетами й такими самими падіннями та мінімумом стабільності. Так і вийшло: у відборі рознесли всіх із рахунком 20:7, але чомусь програли Ірландії. У фінальній частині ЧС-2026 також зникли з радарів, видали лише один пристойний матч, у решті — терпіли все, що завгодно від суперників, рятувалися дивом. Здавалося, що вся гра йде під Криштіану Роналду, щоб той підзабив голів і поставив ще пару рекордів. Як і раніше, важливо повторити: не йде у Рона на мундіалях! І вже навряд чи піде. Один із плюсів — шикарне покоління, супер-талантів достатньо, а син Роналду невдовзі може поповнити склад збірної, зігравши на ЧС краще за батька, а може і разом із ним.

Можна додати до списку ще Австрію і Бельгію, але їм дістався майбутній чемпіон, тож хай не рахується. Однак почерк у обох практично однаковий: «золоте покоління» себе вичерпало, а талановитої молоді поменшало. Інші збірні зіграли майже так, як від них і очікували, тому у рейтинг не потрапляють. Хіба що Бразилію ще можна було згадати, але «селесао» давно не тішить результатами, ще й приїхали на мундіаль не з найочікуванішим складом — заради Карло Анчелотті критикувати їх не будемо! Лишилося визначити найкращих — і вже час переходити до клубного футболу: його пора вже потроху настає, і це тішить.