Він вчив Судакова за 15 хвилин, а після Шахтаря не потрібен навіть у Боснії

У жовтні 2023 року у Шахтарі зважилися на кардинальні заходи. По ходу сезону, що раніше було вкрай невластиво президенту “гірників” Рінату Ахметову, був відправлений у відставку Патрік ван Леувен, а на посаду головного тренера за кілька днів був призначений боснієць Маріно Пушич. Попередні чотири роки, які передували приходу до українського клубу, цей наставник працював асистентом Арне Слота – коуча, який наразі очолює Ліверпуль й у минулому сезоні привів цю команду до перемоги в англійській Прем'єр-лізі.

Прихід Пушича в Шахтар на старті вийшов вкрай успішним. Коуч не став ховатись від відповідальності й сів на лаву запасних уже за кілька годин після призначення. Причому не в якомусь там рядовому поєдинку, а у матчі Ліги чемпіонів проти Барселони та ще й на виїзді. Ту гру “гірники” програли, але із гідним рахунком – 1:2, а за два тижні на номінально домашній арені взагалі завдали каталонцям сенсаційної поразки – 1:0.

Незабаром про Пушича у захоплених тонах почали публічно висловлюватись його підопічні. Наприклад, один з лідерів команди Георгій Судаков, котрий висловив дуже неоднозначну, проте вкрай відверту думку: «Це хороша і позитивна людина. За тими ідеями, які він дав нам за 15 хвилин, ми зрозуміли його стиль футболу. За 15 хвилин зрозуміли більше, ніж за три місяці до цього. Сподіваюся, що у нас попереду дуже гарний шлях. Віримо у це. З боку футболістів є повна довіра до нового тренера».

Зрозуміло, що цими словами Судаков, вочевидь, хотів не тільки сподобатися своєму новому безпосередньому начальнику, а й якось зачепити колишнього боса – нідерландця Патріка ван Леувена, чий підхід до тренувального процесу, за чутками, викликав відторгнення у низки гравців Шахтаря, серед яких виявився і сам Георгій.

Із Пушичем Шахтар зумів виправити ситуацію та виграв чемпіонат України-2023/24. Більше того, “гірники” видали протягом того сезону феноменальну 15-матчову переможну серію у лізі, яка багато в чому й допомогла їм достроково здобути “золоті” нагороди. Це був момент тріумфу як Пушича, так і спортивного директора донецького клубу Даріо Срни, котрий, як подейкували в кулуарах, і наполіг на запрошенні до табору “помаранчево-чорних” боснійського наставника.

Втім, уже тоді, одразу після завершення сезону-2023/24, в експертному середовищі подекуди, але з'являлася думка про те, що тріумф Шахтаря аж ніяк не лише заслуга Пушича. Частково той успіх був і плодом виконаної роботи штабом Патріка ван Леувена, який на літніх зборах нехай і заганяв своїх підопічних, проте тим самим заклав команді відмінний базис фізичної підготовки, без якого усі подальші успіхи, швидше за все, були б неможливими.

Правдоподібність цієї версії продемонстрував вже сезон-2024/25, у якому Шахтар виглядав блідою тінню себе колишнього. Команда Маріно Пушича цього разу не тільки не зуміла нав'язати Динамо реальну боротьбу за чемпіонство, але ще й уперше за часів президентства в клубі Ріната Ахметова примудрилася фінішувати поза топ-2 у підсумковій турнірній таблиці, надавши шанс схопитись за “срібло” Олександрії під керівництвом Руслана Ротаня.

Шахтар у минулому сезоні, окрім відверто невдалих результатів, запам'ятався й тим, що його футболісти (особливо з числа тих, котрі не викликаються в національні збірні, а це практично усі легіонери, принаймні бразильці) неодноразово отримували від Маріно Пушича тривалі вихідні. Іноді йшлося про тижневі «відгули» та навіть трохи більше. Поки “збірники” їздили до національних команд, решта просто жила у своє задоволення. Всі, починаючи із самого Маріно Пушича.

Розплата за таке ставлення до справи, власне, й прийшла до боснійського коуча на фініші сезону. Пушича, контракт якого із Шахтарем був розрахований до завершення сезону-2025/26, “попросили з клубу”, а новим коучем “гірників” був призначений молодий та амбітний турок Арда Туран, котрий влітку на зборах знову ж таки багатьом нагадав часи Патріка ван Леувена, але проти методів якого ані Судаков, ані хтось інший поки що так і не наважився виступити публічно.

Що ж до Пушича, то нині закінчується вже третій місяць, як Маріно сидить у статусі безробітного. Тренер, який тріумфально вигравав свій перший сезон в УПЛ, а також обіграв Барселону у Лізі чемпіонів, раптово виявився нікому не потрібним. Більше того, уперше за останні десять років в професійній кар'єрі Пушича взагалі виникла пауза, пов'язана із відсутністю роботи.

Тренерську діяльність Маріно Пушич розпочав ще у 2010 році. Спочатку боснієць працював з юніорами, а потім перекваліфікувався на помічника головного тренера у дорослих командах. Влітку 2015-го Пушич пішов зі штабу азербайджанської Кешлі (нині цей клуб має іншу назву – Шамахи), після чого чотири місяці був безробітним, доки не отримав запрошення від Твенте. Далі в кар'єрі Маріно пауз на безробіття не було взагалі. У Твенте він незабаром зріс до рівня головного тренера першої команди, звідки у травні 2019-го був звільнений, але вже у липні розпочав роботу у штабі АЗ, де пробув до початку лютого 2021 року. Залишити клуб з Алкмара боснієць був змушений з тієї ж причини, що і його шеф – Арне Слот. Обидва вони вже погодили деталі контракту із Феєнордом, куди мали перебратися з початком нового сезону, через що керівники АЗ вирішили, що фахівці більше не сконцентровані належним чином на виконанні своїх зобов'язань і заздалегідь попрощалися з ними.

Формально тоді Пушич опинився без роботи на п'ять місяців, але юридично він уже мав новий контракт, а тому цей період можна просто вважати вимушеним простоєм або паузою, необхідною для того, аби “перезавантажити батарейки”.

Безпосередньо з Феєнорда Пушич і переходив до Шахтаря. Після чого почалася уся та історія, яку ми коротко вже встигли переказати вище. І ось зараз Маріно так і не зміг знайти собі роботу у міжсезоння, що є певним показником його рівня. Як правило, топові фахівці вкрай рідко приходять до команд протягом сезону. Вони вважають за краще провести повноцінні збори, трансферну кампанію, після чого братися за справу, а не виступати у ролі “пожежників”. Очевидно, що за час роботи зі Слотом у Феєнорді та самостійної праці у Шахтарі Маріно Пушич до такого рівня так і не доріс, бо все ще залишається ні з чим…

Що симптоматично: у пресі навіть немає особливих чуток про зацікавленість у послугах Пушича з боку того чи іншого клубу. Єдина новина цього літа, пов'язана з екс-коучем Шахтаря, свідчила про те, що кандидатуру Маріно розглядали боси боснійського Сараєво, але там у підсумку вирішили не починати співпрацю з, як його подавала преса, “переможцем Барселони”, а схилили свій вибір на користь 64-річного Хусрефа Мусемича.

Щодо Пушича, то він, як і раніше, сидить без роботи. Його колишній штаб у Шахтарі поступово починає розходитися іншими клубами. Наприклад, із червня посаду в нідерландському Херенвені отримав молодий Єрун Схепенс, котрий відтепер є помічником головного тренера в цій команді.

Немає у Маріно вже запрошення і від екс-боса Арне Слота, який певний час тому, ще коли Пушич був у Шахтарі, пропонував своєму колишньому помічникові перебратися до табору “червоних” й стати його асистентом вже на Енфілді. Але тоді боснієць відмовився, побажавши залишитися на чолі “гірників”…

До речі, призначення в Боснію, у Сараєво, за чутками, було цілком бажаним варіантом для Пушича. Перейти працювати в цю скромну за загальноєвропейськими мірками команду Маріно був готовий заради того, аби бути ближчим до свого сина – Ноа, котрий буквально нещодавно був представлений в якості новачка Бораца із Баня-Луки. Однак поки, як бачимо, фахівець, котрий “за 15 хвилин дав Судакову більше, ніж за три місяці до цього”, ось уже ті самі три місяці сидить безробітним. І є відчуття, що найближчим часом ця ситуація навряд чи зрушить із мертвої точки. Втім, будемо слідкувати й перевіримо…

Олексій СЛИВЧЕНКО