Вченим вдалось "обдурити природу", протримавши ягня у штучній плаценті впродовж 12 днів

Перший європейський проєкт із розробки штучних плацент для надзвичайно недоношених дітей оголосив результати першої фази випробувань. Дослідники з Hospital Clinic та Sant Joan de Déu в Іспанії зуміли зберегти плід вівці живим протягом 12 днів у дуже складній екстракорпоральній системі, яка імітує природну плаценту. Експерти вважають, що отримані результати відкривають двері для можливості того, що протягом трьох років з’явиться прототип для клінічних досліджень і що штучна плацента зможе гарантувати виживання недоношених дітей до "трьох-чотирьох тижнів".

• Допомагатиме астронавтам в космосі: вчені створили робота, який вміє змінювати форму

Деталі

Випробування спрямоване на відтворення та продовження фізіологічного стану матки матері. У шість місяців (26 тижнів) легені, кишечник і мозок плода недорозвинені й не готові нормально функціонувати поза природною плацентою. Вчені зазначають, що надзвичайно недоношене немовля — це насправді плід, який має вижити в дуже неприродному середовищі. Штучна плацента має на меті стати найбільш придатним середовищем для такого новонародженого. У Європі щороку народжується близько 25 000 надзвичайно недоношених дітей.

Процес пов’язаний із багатьма проблемами. По-перше, існує складність гарантувати, що плід може бути безпечно переміщений з плаценти матері до штучної плаценти. Пуповина, яка забезпечує обмін поживними речовинами та киснем між ембріоном і плацентою, незворотньо закривається при зниженні температури на два градуси, тому вчені змушені буквально обдурити природу, щоб перемістити недоношене дитя до штучної плаценти

Перший розроблений прототип складається з напівпрозорого контейнера, виготовленого з біосумісного матеріалу та підключеного до системи циркуляції амніотичної рідини, що дозволяє утримувати плід у рідкому середовищі та ізольовано від зовнішніх подразників, але доступний для ультразвукових перевірок і постійного моніторингу.

Система штучної плаценти містить систему екстракорпорального кровообігу, яка складається з оксигенуючої мембрани та системи частин, призначених для полегшення кровообігу та оксигенації, яка імітує те, що відбувається природним шляхом у внутрішньоутробному житті.

Вчені наголошують, що змогли створити середовище з рідиною, яка є точно такою ж, як та, що оточує плід у природній плаценті. Це надзвичайно важливо, адже будь-яка різниця буде дуже помітною.

Проєкт працював із приблизно 50 ембріонами овець, оскільки вони мають такі ж розміри, легеневу та серцево-судинну системи, що й людські ембріони. З цих ембріонів овець трьом вдалося вижити 12 днів і ще кілька (точне число не вказано), від 9 до 10 днів.

Після цього першого етапу, який розпочався у 2020 році, другий етап спробує продовжити виживання ембріонів до чотирьох тижнів, довівши всю систему до "екстремального" рівня безпеки. Також буде розроблено біоетичну основу. Вчені переконані у появі штучної плаценти в майбутньому, але поки не можуть сказати, коли це станеться. При цьому доцент кафедри педіатрії Колумбійського університету в Нью-Йорку Келлі Вернер зазначає:

Хоча це обнадійливий прогрес, штучна плацента не призначена замінити природну плаценту. Іншими словами, попри ці досягнення, ми маємо зробити все можливе, щоб підтримати здоров’я матері та зменшити фактори ризику, які призводять до передчасних пологів.

Раніше ми повідомляли, що інженери Boston Dynamics вживили у роботизованого собаку штучний інтелект ChatGPT. Завдяки штучному інтелекту собака може відповідати на запитання.