Січеславщина: як назви формують нашу ідентичність – розповідає Козак Сіромаха

Перейменування – це не формальність, а акт історичної справедливості. У третьому випуску просвітницького проєкту “Пліч-о-пліч: згуртовані громади” музикант і амбасадор ініціативи Козак Сіромаха розповідає, чому “Дніпропетровщина” – це не просто географічна назва, а символ глибокої історичної травми. А “Січеславщина” – можливість повернутися до свого, справжнього.

• Чи була “росія” до Петра I? Брат Капранов ламає російські міфи в новому випуску “ІПсО і люди”

Деталі

На YouTube-каналі проєкту “Пліч-о-пліч: згуртовані громади” вийшов третій епізод історичного влогу, який веде співак, волонтер і культурний активіст Козак Сіромаха. Ця серія відео створена для того, щоб оживити національну пам’ять через маловідомі, але фундаментальні факти з минулого українських земель.

Новий випуск присвячений топоніму "Січеславщина" — назві, яка століттями вкорінена в українській козацькій традиції, але яку намагалися стерти з колективної свідомості.

Випуск пояснює, чому назва “Дніпропетровщина”, закріплена в радянські часи, є не просто адміністративним терміном, а формою імперського спадку. Область було названо на честь Григорія Петровського – одного з головних організаторів Голодомору 1932–1933 років. Саме тому збереження цієї назви – мовчазне прийняття наративів, що нав’язувалися Україні протягом десятиліть.

У відео глядачі дізнаються, що ще на початку ХХ століття місцеві українці використовували назву Січеславщина вшановуючи козацькі Січі, більшість з яких історично були розташовані саме в цьому регіоні. Назва була природною частиною української самоідентифікації, поки її не заборонили згадувати в радянській періодиці, освіті та офіційних документах.

Козак Сіромаха наголошує: повернення справжніх назв – це не просто зміна табличок на мапі. Це акт внутрішнього визволення, крок до самовизначення, що дозволяє громадам відмовитись від чужих ярликів і відновити історичну пам’ять про себе. Це не бюрократія, а символічний вибір: між колоніальним минулим і власною гідністю.

Раніше ми писали як "русскіє" билися зі скіфами: провал, що розкрив імперську брехню.