Україна нарешті отримала ATACMS: чи здатні ракети перевернути ситуацію на фронті – експерт

Нещодавно стало відомо, що Україна нарешті отримала від США довгоочікувані далекобійні ракети ATACMS. Редакція МЕТА.UA звернулася до Андрія Харука, військового історика, доктора історичних наук та професора кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, щоб зрозуміти, чи здатні ці ракети кардинально змінити ситуацію на полі бою.

• Експерт розповів, чому в США все ж наважилися допомогти Україні

Які модифікації ATACMS існують? Які з них отримала Україна?

Загалом є два варіанти ATACMS по дальності і бойовому спорядженню. По дальності – це 165 і 300 км, по спорядженню – касетні або з моноблочною осколково-фугасною бойовою частиною. У варіанті з дальністю стрільби 165 км бойова частина касетна, вона містить 950 уражаючих елементів, тобто мініатюрних бомб. Якщо говорити про дальність 300 км, може бути два варіанти: касетна бойова частина, але з меншою кількістю уражаючих елементів (триста), або моноблочна. Американці свого часу проводили переобладнання касетних ракет ATACMS в моноблочні через особливості їхнього внутрішнього законодавства, яке не дозволяє використання касетних боєприпасів, якщо кількість невибухів мініатюрних бомб в них перевищує певний поріг. При використанні касетних снарядів певна частина суббоєприпасів, приблизно двадцять, не вибухне, і на них теоретично може підірватися цивільне населення. Саме тому існує тенденція переробки ракет на моноблочні. Нас це повністю влаштовує, Україна вже мала досвід використання ракет дальністю 165 км для ударів по ворожих військових об'єктах.

Ще один нюанс, який треба відзначити – це система наведення. В найпершому варіанті, з дальністю 165 км, вона лише інерційна, якщо говорити про 300 км – вона комбінована, інерційно-супутникова. Додатковий модуль супутникової навігації забезпечує достатню точність стрільби на такій великій відстані.

Україна, ймовірніше за все, отримала ракети дальністю 300 км, адже ATACMS з дальністю стрільби в 165 км в американців закінчуються. Їх не випускають з 1997 року. Їх витрачали і під час війни в Перській затоці, і в інших конфліктах, і постачали за кордон, зокрема, нам. Зараз США виготовляють лише ATACMS з дальністю 300 км і осколково-фугасною бойовою частиною.

Як ATACMS вплинуть на війну? Чи зможуть вони "перевернути гру"?

Кардинально перевернути – навряд. А от суттєво полегшити життя нашим військовим, звичайно, зможуть. Якщо ракети з касетними бойовими частинами були ефективними для ударів по аеродромах та позиціях протиповітряної оборони, моноблочні ATACMS мають пріоритетні цілі у вигляді командних пунктів та баз логістики. Після появи перших HIMARS росіяни були змушені свої логістичні бази відсувати за їхній радіус, тож тепер їм доведеться ще далі їх переміщувати, за 300 км. Це призведе до того, що ворогу буде складніше доставляти боєприпаси, паливо на фронт. Відповідно, нашим воїнам буде трохи легше.

Чи можна за допомогою ATACMS знищити кримський міст?

У них для цього надто слаба бойова частина, 230 кг. Щоб знищити кримський міст, треба витратити кілька десятків таких ракет, при цьому вони повинні влучити в ключові місця, щоб обвалити хоча б один проліт. Для цього потрібно кілька тонн вибухівки й концентровано її підірвати. Існує маса інших цілей, ураження яких дасть суттєвий ефект.

Чи мають росіяни засоби, які можуть протистояти цим ракетам?

Це балістична ракета, відповідно, її трохи складно збивати. Далеко не кожен засіб ППО може знищити ATACMS. Тобто росіянам з цим буде складно.

Чи мають росіяни свої аналоги ATACMS?

Мають, ті ж самі їхні Іскандери мають ще більшу дальність за ATACMS. Іскандер – це спеціалізована балістична ракета, ATACMS – балістична ракета, яка може використовуватися з пускових установок реактивних систем залпового вогню. У цьому відношенні вона швидша.

Нещодавно ми розповідали, де ще може початися війна.