Червона межа: що може змусити Путіна застосувати ядерну зброю – і чи справді він на це здатен?

Розмови про те, чи наважиться Путін застосувати ядерну зброю, знову опинилися в центрі міжнародного обговорення. Британське видання The Telegraph опублікувало аналітичний матеріал, де припускається: у разі крайнього відчаю російський лідер здатен на крок до ядерного удару. Проте експерти заспокоюють: така загроза, хоч і існує теоретично, наразі залишається малоймовірною.

• Очі війни: як українські інженери навчили техніку бачити в темряві, тумані й бою.

Деталі

Авторитетне британське видання The Telegraph опублікувало аналітику, що спричинила хвилю обговорень у європейських і українських ЗМІ. У ній розглядається імовірність того, що президент РФ Володимир Путін може вдатися до застосування тактичної ядерної зброї у разі, якщо ситуація на фронті стане критичною для Кремля. Автори публікації підкреслюють: у серці Путіна панує не рішучість, а страх, а це може стати каталізатором радикальних рішень.

Публікація спирається не на витоки чи аналітику спецслужб, а на думку військового експерта, полковника у відставці Геміша де Бреттон-Гордона. Він зауважує: регулярна ядерна риторика Кремля може свідчити про психологічну підготовку як свого населення, так і світової спільноти до можливого застосування тактичної ЯЗ. На його думку, у разі крайньої поразки Москва може зважитися на спробу шокувати світ і змінити хід війни за допомогою удару по Україні.

Де Бреттон-Гордон порівнює ситуацію із «чехівською рушницею» на стіні – якщо її показують у першому акті, вона обов’язково вистрілить у фіналі. Проте, підкреслює експерт, навіть у випадку такого удару ймовірність симетричної відповіді Заходу не є гарантованою. Це – одна з причин, чому Кремль може спокуситися на використання тактичного арсеналу.

Проте загальний контекст статті – не паніка, а заклик до зміцнення європейської системи стримування. На тлі цих ризиків Велика Британія та Франція просувають створення власної «ядерної парасольки» Європи, включаючи спільні розробки, модернізацію флоту F‑35A та розширення доступу до американських бомб B61.

Окремо зазначається, що така риторика з боку Росії – не новина. Кремль систематично вдається до ядерних погроз, використовуючи їх як елемент тиску. Утім, реальне бойове застосування ядерної зброї наразі виглядає малоймовірним. Більше того, будь-який такий удар потребуватиме очевидної підготовки – як технічної, так і політичної. І ця підготовка не зможе залишитися непоміченою світовою спільнотою.

На думку західних експертів, у разі, якщо Путін усе ж вирішиться на фатальний крок, це буде не раптове рішення, а останній акт політичного та військового відчаю. Світ матиме час на реакцію. Головне – бути готовими.

Питання ядерної загрози залишається актуальним, але не новим. Хоча аналітики не відкидають можливості її застосування у майбутньому, станом на сьогодні жодних ознак безпосередньої небезпеки не фіксується. Панікувати не варто, але й ігнорувати подібну риторику – теж. У сучасному світі ядерне стримування – це не лише зброя, а насамперед політична та інформаційна гра. І головне завдання України та її союзників – не дати Кремлю виграти цю гру страху.

Читайте також: Трамп може дати Україні ракети, як у Британії та Німеччини – розглядає передачу JASSM.