З чого складається перемога: у КОС ЗСУ назвали 5 важливих стратегічних операцій
Виконання стратегічного завдання має суттєвий вплив на хід всієї війни

П'ять важливих стратегічних операцій/Фото: Сергій Наєв
Багато цивільних людей вважають, що війна – це безперервні героїчні зусилля на фронті й у тилу. Однак для людини військової будь-яка війна складається з етапів і окремих частин – воєнних операцій. Командувач Об'єднаних сил Збройних сил України Сергій Наєв назвав п'ять важливих складових перемоги.
Оперативне розгортання Сил оборони
Найпершою стратегічною задачею, яка була реалізована ще до початку повномасштабного вторгнення, стало оперативне розгортання Сил оборони ще до 24 лютого, дня вторгнення. Тоді в нашому підпорядкуванні знаходилось 5 сухопутних угруповань, одне угруповання Повітряних Сил, а також угруповання різнорідних сил на морі. Але всі вони перебували у штатах (тобто, були укомплектовані), відповідно до вимог мирного часу, – пише командувач
Для реагування на загрозу вторгнення противника, про яку вже говорили відкрито, ще 23 лютого було письмове розпорядження всім командирам угруповань провести оперативне розгортання та вивести частини й підрозділи у райони бойового призначення. Після цього у визначених районах було проведено розгортання загальновійськових бригад, згодом – систем розвідувального, оперативного, логістичного, медичного забезпечення.
Якби ми це не виконали, війну ми б зустріли в казармах і на полігонах, – зазначає Наєв
З 24 лютого, коли розпочалася мобілізація до складу Сил оборони, війська почали підсилюватись – у кожній області було створено не менше однієї бригади територіальної оборони, також було розгорнуто корпус резерву. Такі дії знизили наступальний потенціал ворога.
Визначення дати та час нападу
Визначення дати й часу вторгнення рф дало можливість підготуватись до нападу противника. Хоча розвідувальні органи України в жодному з офіційних документів чіткої інформації щодо конкретної дати та часу початку агресії не надавали, ще 21 лютого було прийняте рішення щодо постановки всім командувачам та командирам завдання розгорнути війська для відбиття збройної агресії.
Сергій Наєв пише:
Начальник моєї розвідки підтвердив ймовірність загострення, а мої внутрішні відчуття підказали мені, що вторгнення може статися саме 24 числа. Тому я одразу викликав всіх сімох командувачів угруповань та наказав їм до 4 години ранку 24 лютого привести війська у готовність до відбиття агресії. О 2 годині ночі, за кілька годин до початку повномасштабної війни, я прибув до центру управління, де вже зібрались начальники всіх центрів та відділів, і наказав їм всім зайняти свої робочі місця та бути готовими до бойового управління. А за кілька годин стало зрозуміло, що це передбачення було вірним
Чорне море залишилось українським
Третя стратегічна задача – зрив планів противника отримати повний контроль над українським узбережжям Чорного моря. На початку березня 2022 року начальник розвідки доповів про те, що аналіз розвідданих свідчить, що буквально наступного дня ворог може розпочати наступ через Вознесенськ вздовж адміністративної межі Миколаївської та Одеської областей і аж до кордону з Молдовою.
Саме тому Наєв видав наказ командувачу оперативного командування "Південь" Сухопутних військ ЗСУ генерал-майору Андрію Ковальчуку перекинути частину військ в район Вознесенська, а начальнику групи вогневого ураження полковнику Віталію Пахомову – перемістити всі засоби вогневого ураження (артилерію, авіацію) таким чином, аби завдати ворогу максимального ураження.
Прогноз справдився – вранці наступного дня ворог почав сунути до Вознесенська. Але там його зустрів підрозділ десантників 80 окремої десантно-штурмової бригади і понад добу нищив бронетехніку та особовий склад окупантів. Решту ворожих підрозділів, які намагалися наступати, почала "кришити" артилерія та авіація, зосереджена Силами оборони на цьому напрямку. Перший же танк противника, який рухався через міст в районі Вознесенська, був підірваний разом із мостом, і частину сил ворога було фактично "закорковано". Окупанти силами до десяти батальйонно-тактичних груп постійно намагалися знайти шлях в обхід Вознесенська, – пояснює командувач
Якби окупантам вдалося пройти через Вознесенськ далі вздовж адміністративних меж двох областей аж до кордону з Молдовою, тоді росія отримала б можливість висадити морський десант на територію Миколаївської та Одеської областей. А це дало б противнику можливість окупувати не тільки розташовані на узбережжі міста Миколаїв та Одесу, а й області повністю.
Якби такий варіант справдився, порти в Одесі, Чорноморську, Южному, Рені просто б не працювали й у результаті економіка не витримала б.
За словами командувача, наша авіація виконувала на один літак по 5-6 вильотів, артилерія не шкодувала боєприпасів. У підсумку ворог протягом 6 діб зазнав настільки великих втрат, що був змушений відмовитись від наступу.
Зберегли найбільш боєздатну частину війська
У квітні-травні 2022 року значна чисельність українського війська перебувала на території Луганської та Донецької областей, де точились запеклі бої. Це була найбільш боєздатна частина української армії, яка мала чималий бойовий досвід, отриманий як під час АТО, ООС, так і під час повномасштабного вторгнення.
Тому противник мав на меті прорвати нашу оборону на Запорізькому напрямку на ділянці Велика Новосілка-Зелене поле, а на Ізюмському напрямку – просунутись на ділянках Барвінкове-Довгеньке, аби надалі дістатися у напрямку Добропілля аж до Покровська. Таким чином окупанти намагалися оточити угруповання ЗСУ, яке перебувало на території Луганської та Донецької областей. А це – понад 15 бригад, – зазначив Наєв
На початку квітня силами 42 мотострілецької дивізії 58 армії ворог розпочав наступ у Запорізькому напрямку та намагався прорвати оборону у смузі відповідальності 110 окремої бригади територіальної оборони. Спочатку російські окупанти мали успіх, і наші сили відступили. Тоді ж Сергій Наєв особисто прибув на командний пункт 110 ОБ ТрО.
Командувач Об'єднаних сил розповів:
Я керував безпосередньо на пункті управління діями 55 та 44 окремих артилерійських бригад. В повітря була піднята вся наявна у тому районі безпілотна авіація. Протягом 6 годин ми наносили вогневе ураження по колонах ворога. І в той день противник не зумів просунутися, зазнав втрат та відкотився назад. Разом із генерал-лейтенантом Володимиром Кравченком ми повернули бійців 110 ОБ ТрО на визначені місця, перекинули на цю ділянку додаткові сили з бронетехнікою, і всю ніч давали настанови нашим воїнам. Загалом тоді пропрацювали в інтенсивному режимі понад три доби без сну та перепочинку
Наступного дня ворог намагався повторити штурмові дії, а інтенсивні бої тривали ще близько тижня, однак завдяки зміцненню оборони, вмілій розстановці сил і засобів, проведенню додаткового мінування ворогові було завдано значної шкоди і його було зупинено.
Якби ворогу вдалось оточити наше найбільш боєздатне угрупування на території Донецької й Луганської областей, розгромити найбільшу частину Збройних Сил України, збройна боротьба б потім втратила сенс. Це б означало, що Україна повністю б пала, – додав Наєв
Закладення підґрунтя для звільнення Харківщини
На початку квітня 2022 року ворог намагався просунутися з Ізюмського напрямку на Довгеньке, Барвінкове та Добропілля. Йому вдалося побудувати на правому фланзі оперативного угруповання "Харків" паромну переправу, через яку навіть під щільним вогнем українського війська зумів перетягнути декілька батальонно-тактичних груп в район Кам’янки-Старої Кам’янки. З того часу розпочалася битва за недопущення проходу ворожих сил на Ізюмському напрямку.
За словами Сергія Наєва, противник щодня атакував позиції підрозділів наших Сил оборони. Було здійснено маневр 93 окремої механізованої бригади "Холодний Яр", за допомогою бригад територіальної оборони, а також додаткових сил та засобів вогневого ураження було побудовано другий ешелон оборони. Битва тривала понад півтора місяця – кожен ранок розпочинався з атаки: спочатку наступали батальйонами, потім – ротами, потім – взводами, і завершувала піхота.
Потім армія рф вирішила змінити напрямок і розпочала рух на Комишуваху та Велику Комишуваху. Наші війська здійснювали маневр. Велася звичайна бойова робота, яка принесла результат: протягом півтора місяця противник, отримавши значні втрати, відмовився від подальшого руху по Ізюмському напрямку.
Крім того, ворог вирішив просунутись через Сіверський Донець на ділянці Дронівка-Серебрянка-Білогорівка. Командувач Об'єднаних сил знаходився на пункті управління у Бахмуті разом з угрупованням, яке виконувало завдання на цьому напрямку, понад місяць.
Пам’ятаю, як ворог намагався прорватись через Сіверський Донець. Напередодні я пішов спати десь о 3 годині ночі, а вже о 5 ранку прокинувся і прибув на пункт управління. Там мені доповіли, що ворог навів перший понтонний міст. Необхідно було шукати якесь креативне рішення. І я оголосив змагання: той, хто першим зруйнує цей міст, отримає грошову премію та буде представлений до державної нагороди. І вже з годину мені доповіли, що завдання виконане, – пише командувач
Однак ворог не відмовився від своїх планів і продовжив спроби навести мости. Тому командиру 26 артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича полковнику Сергію Марценюку було поставлено завдання: намагання навести переправу – своєчасно виявляти й перешкоджати цьому, а в разі наведення таких мостів – знищувати їх.
Бойова робота тривала протягом 9 діб, з 4 по 13 травня 2022 року. Українське військо зірвало дві спроби побудувати переправу, а 4 вже наведених понтонних мости знищило. Врешті-решт противник відмовився від форсування річки, і затопив у водах Сіверського Донця свої танки, аби вони не дісталися нам.
Крім того, у боротьбі проти росії важливе визнання міжнародних експертів.
Раніше ми писали, що Міноборони продовжує проєкт з рекрутингу до ЗСУ.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!