Континентальні льодовики Антарктиди втрачають стабільність

Використовуючи дані супутникових радарів, дослідники виявили, що відносно теплі океанічні води знижують міцність льодовиків знизу. Ці зміни можуть вплинути на майбутнє підвищення рівня Світового океану.

Упродовж понад 30 років супутники ведуть постійний моніторинг Антарктиди та спостерігають за станом багатовікових льодів. На основі даних, зібраних за ці роки, група фахівців на чолі з Еріком Ріньо та Берндом Шойхлем (Eric Rignot, Bernd Scheuchl), в основному з Каліфорнійського університету, провела дослідження та опублікувала свої висновки в журналі «Proceedings of the National Academy of Sciences» (PNAS).

Результати дослідження показали, що у деяких регіонах Антарктиди лінії заземлення суттєво змістилися. Лінії заземлення (Grounding Lines) – це умовні точки на місцевості, де крига перестає спиратися на сушу і починає плавати в океані. Тобто переходить від континентального типу до морського. У деяких частинах Західної Антарктиди уздовж моря Амундсена крига відступила на цілих 42 кілометри з початку 1990-х років. Загалом з 1996 по 2025 рік континент втратив близько 12 800 квадратних кілометрів материкового льоду, що рівнозначно приблизно половині площі Бельгії. З цієї кількості втраченого льоду, 62% припало на Західну Антарктиду і лише 28% на східну частину континенту.

Вчені заявляють, що основну роль у розвитку цього процесу відіграє більш тепла океанічна вода. Найбільш потужний потік води в океані, відомий як Циркумполярна глибоководна течія, проходить під льодяними шельфами, які вільно плавають поблизу Антарктиди, поступово розтоплюючи їх знизу. У міру того, як лід потоншується, він втрачає зчеплення з материнською підстильною породою. Коли це відбувається, то лінія заземлення зсувається вглиб материка - явна ознака того, що льодяний щит слабшає.

Разом з цим, дослідження також показує, що понад 77% берегової лінії Антарктиди залишилося незмінним. Однак лінії заземлення, що відступають, можуть прискорити втрату льоду і сприяти підвищенню глобального рівня моря, якщо відступ продовжиться. Задля справедливості варто відзначити, що підвищення рівня моря відбувається також і за рахунок теплового розширення води, яке відбувається в умовах глобального потепління клімату.

Щоб детально простежити подібні зміни, згадані у цьому дослідженні, вчені значною мірою спиралися на дані, отримані із супутника Copernicus Sentinel-1, під керівництвом Європейського космічного агентства (ESA). Такі супутники використовують спеціальний радар, здатний «бачити» крізь хмари і темряву. Це робить їх ідеальними для цілорічного моніторингу полярних регіонів. З появою подібного обладнання відкриваються нові цікаві факти про такі віддалені куточки нашої планети, де до недавнього часу було зібрано вкрай мало інформації.