Життя на Землі здатне проіснувати набагато довше, ніж вважалося раніше

Основною загрозою для життя на нашій планеті залишається Сонце. Саме цей космічний об'єкт, який спочатку дозволив розвинутися біосфері в усьому різноманітті, зрештою її й погубить. Хоча трапиться це ще не скоро. Під час своєї еволюції зірка поступово розігрівається: зараз вона випромінює приблизно на третину більше енергії, ніж у момент зародження Сонячної системи 4,6 мільярда років тому. Вважається, що загальна світимість Сонця в середньому зростає на 10% за кожний мільярд років.

Десятиліттями вчені намагалися вирахувати точку неповернення, коли сонячне тепло остаточно знищить земну біологію. Перші прогнози, зроблені ще у 1982 році, обіцяли повну загибель рослинного покриву Землі вже через 100 мільйонів років через надмірне перегрівання та падіння рівня вуглекислого газу. Нинішні розрахунки відсунули цей рубіж аж на 1,8 млрд років у майбутнє.

Справа в тому, що Земля має вбудований природний «термостат»: при підвищенні температури планета починає активніше зв'язувати вуглекислий газ в ході різних хімічних реакцій і накопичувати його в підземних гірських породах. Такий процес рятує Землю від катастрофічного перегріву, але водночас створює смертельну пастку для флори, позбавляючи рослини головного джерела живлення для фотосинтезу.

Для того, щоб зрозуміти, як довго ще планета зможе балансувати в таких умовах, автори нової наукової роботи Якоб Хакк-Місра (Jacob Haqq-Misra) та Ерік Вулф (Eric Wolf) з некомерційної дослідницької організації «Blue Marble Space» (США) використовували 29 різних кліматичних сценаріїв, а результати своїх розрахунків виклали у журналі «JGR Atmospheres». На відміну від попередників, вони врахували надзвичайну еволюційну стійкість самої природи.

У комп'ютерні моделі вчені заклали дані про рослини з особливими типами фотосинтезу, таких як сукуленти (посухостійкі), орхідеї та деякі морські водорості. Ці організми здатні успішно виживати та розвиватися навіть при критично мінімальних концентраціях вуглекислого газу в атмосфері.

Нові розрахунки відсунули дату неминучого кінця світу майже до моменту зникнення земних океанів, які повністю випаруються в космічний простір приблизно за два мільярди років. Деякі експерти назвали це дослідження серйозним кроком уперед, яке підтверджує, що складні біосфери мають набагато вищий запас міцності перед космічними змінами, ніж вважалося раніше. Втім, треба враховувати і той факт, що нинішні висновки відображають лише фізіологічні можливості сучасних рослин, тоді як за мільярди років еволюція може створити ще більш пристосовані та витриваліші форми життя. Існування тваринного світу триватиме набагато менше рослинного, проте різні мікроорганізми та бактерії цілком ймовірно, що зможуть еволюційно адаптуватися до суворих умов далекого майбутнього.