Опитування: частка українських біженців у Польщі, які працюють, сягнула 78%

Опитування показало, що частка українських біженців у Польщі, які працюють, сягнула 78% у I пів.-2024. Роком раніше цей показник становив 76%. Такі дані подаються в дослідженні Національного банку Польщі "Ситуація з мігрантами з України".

• У Вільнюсі впав вантажний літак компанії DHL: це могла бути технічна аварія

Деталі

Зазначається, що станом на липень 2024 року роботу на повний день шукали 9% українських мігрантів (11% роком раніше), підробіток шукали 10% (13% у 2023 році).

Згідно з оприлюдненими даними, основним джерелом доходу мігрантів із України є робота. У структурі доходів довоєнного мігранта заробітна плата в середньому становить близько 90% доходу, у біженця — 76%.

Пояснюється, що сфера працевлаштування мігрантів у Польщі залежить від дати їх прибуття. Близько чверті мігрантів працюють у промисловості. Ті, хто приїхав у країну до війни, частіше працюють у сфері транспорту, будівництва (переважають чоловіки), зайняті адміністративно-офісною роботою.

Біженці (які прибули з 2022 року) частіше працюють у сфері послуг, у готелях і ресторанах, послугах, які надають безпосередньо домогосподарствам (прибирання, догляд за літніми людьми). Частіше, ніж у випадку довоєнних мігрантів, це також послуги, що потребують високої кваліфікації (медичне обслуговування, IT, фінанси). При цьому зарплати мігрантів вищі в "маскулінізованих галузях" — транспорт, будівництво та ІТ.

Середня чиста зарплата, отримана на основі даних опитування, сягнула 5 тис. злотих або більше, тобто щонайменше на 25% вища за середню зарплату для всіх мігрантів. Найменше отримували особи, які надають побутові послуги та працюють у готелях і ресторанах: їхня середня місячна зарплата — 3,4-3,5 тис. злотих.

Як зазначили в польському центробанку, знання польської мови підвищилося і серед довоєнних іммігрантів, і серед біженців, що є одним із проявів соціально-економічної інтеграції. Значно зріс відсоток іммігрантів, які декларують дуже хороше знання польської мови (68% довоєнних мігрантів і 28% біженців). Лише 9% біженців і менш як 3% мігрантів заявляють, що не знають польської мови.

Економічне становище осіб старше 60 років різноманітне, але важче, ніж становище іммігрантів загалом. Середньомісячний дохід іммігранта з України віком 60 років і старше становить приблизно 60% середнього доходу іммігранта з України загалом. Причому більшість із них (58%) не отримує дохід від роботи в Польщі. Тому важливу роль у структурі доходів відіграють кошти з України та польські соцвиплати.

Водночас ситуація з житлом довоєнних мігрантів і біженців поступово стає схожою, що свідчить про постійну інтеграцію біженців. Трохи більше ніж 70% іммігрантів з обох груп винаймають квартиру. Різницею між двома групами іммігрантів є значно вищий відсоток осіб, які мають власну квартиру, серед довоєнних іммігрантів, а також те, що біженці все ще живуть у місцях колективного проживання.

Наголошується, що понад 90% українських дітей, які перебували в Польщі, скористалися польською системою освіти. На думку їхніх батьків та опікунів, найбільшими труднощами для дітей є: незнання польської мови (36% відповідей), відсутність друзів (33% відповідей), погіршення рівня життя порівняно з ситуацією перед початком війни (29% відповідей).

Зазначається, що мігранти продовжують підтримувати своїх близьких в Україні: 40% допомагають фінансово і 49% - матеріально, насамперед членам сім'ї. Помітна тенденція зростання у сфері матеріальної допомоги.

Чинники, які сприяють тому, щоб мігранти з України залишалися довше в Польщі, пов’язані з роботою. Близько половини респондентів незалежно від дати приїзду заявляють, що таким чинником є можливість утримувати себе і свою сім'ю. Ще частина опитаних вказали можливість знайти роботу, яка приносить задоволення.

Дослідження проводили з 6 травня до 6 липня 2024 року. Загалом було опрацьовано 3778 анкет, серед яких 40% стосувалися довоєнних мігрантів, 60% - українців, які приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року.

Раніше ми писали про те, яким буде механізм одержання 1 тис. грн у рамках зимової "єПідтримки" через "Дію" та "Укрпошту".