Паризька зустріч за вашингтонським часом

7 грудня 2024 р. відбулася тристороння зустріч обраного президента США Дональда Трампа, президента Франції Еммануеля Макрона та президента України Володимира Зеленського, на якій обговорювалися перспективи завершення російсько-української війни та можливості миру.

• ЄС виділяє шести країнам €170 млн на захист кордонів від рф та білорусі

Деякі українські коментатори почали завзято вишукувати позитивні (для України) сигнали щодо зміни ставлення американського президента до російсько-української війни та персонально Володимира Зеленського.

В окремих випадках зусилля позитивних коментаторів нагадують вигадки зведених сестер Попелюшки із старого радянського фільму, які на балу фантазували стосовно знаків уваги до них з боку принца.

Звісно, принц про роздачу ним знаків уваги навіть не підозрював, так само як Трамп, скоріше за все, гадки не має про те, що його ставлення до чогось або до когось змінюється.

Спробуймо подивитися на факти, які не обтяжені інтерпретаціями.

По-перше, тристоронній формат зустрічі забезпечив Еммануель Макрон, доклавши до цього, без перебільшення, титанічні зусилля.

За інформацією ресурсу Axios господарю Єлийсейського палацу довелося два дні вмовляти майбутнього господаря Білого дому.

Первісно передбачався інший формат: переговори президентів Франції та Сполучених Штатів, потім участь у церемонії відкриття відновленого Собору Паризької Богоматері, після цього зустріч Дональда Трампа і Володимира Зеленського.

По-друге, спілкування президентів тривало 35 хвилин, яких вистачило для узгодження спільної думки щодо необхідності миру. При цьому американський президент акцентує негайність припинення війни, тоді як український – справедливість миру, маючи на увазі, передусім гарантії безпеки для своєї країни.

По-третє, серед кандидатів до нової адміністрації Д. Трампа представлені як прибічники, так і противники подальшої підтримки України, а сам він дає неоднозначні коментарі, в яких, серед іншого, не виключає не тільки скорочення допомоги Києву, але й обмеження трансатлантичних безпекових зобов’язань США.

По-четверте, поділяючи формулу "мир через силу", українська та американська сторони можуть вкладати в неї дещо різний сенс. Наприклад, для Трампа ця формула може передбачати не тільки примус суперника, але також жорсткий тиск на союзників.

І нарешті, варто мати на увазі сподівання обраного американського президента на посередництво Китаю в досягненні миру, у чому він вкотре демонструє схильність до підміни розуміння сутності (в цьому разі позиції Пекіну) своїми уявленнями про неї.

Українське керівництво обґрунтовано вважає КНР фактичним союзником рф, а китайсько-бразильську ініціативу визначає як таку, що підіграє реалізації інтересів москви. Але українським політикам і дипломатам доведеться серйозно попрацювати над тим, щоб переконати в цьому Трампа і Ко.

Тим не менше, паризька зустріч дійсно має позитивний вимір, який слід коректно визначати.

Передусім, вона є складовою вкрай важливих зусиль налагодження взаємодії та порозуміння з новою правлячою командою Сполучених Штатів. Крім цього, джерела з української та французької сторони відзначають близькість (якщо не тотожність) бачення Парижем і Києвом умов миру, що через кілька днів засвідчила спільна заява Еммануеля Макрона та Дональда Туска.

Зазначимо також, що з одного боку, в американських медіа візит обраного президента подавався під соусом "тріумфатор Трамп і Америка повертаються на міжнародну арену".

З іншого боку, на тлі поразок у внутрішній політиці Макрон потребує переконливої дипломатичної перемоги. Для України життєво важливо, щоб її інтереси стали невід’ємною складовою тріумфу Трампа та перемоги Макрона.

Міністерство національної єдності в цьому навряд чи зарадить, а ось єдність влади та опозиції точно не завадила б. А поки Андрій Єрмак і Петро Порошенко у Вашингтоні водночас, але не разом і навіть не спільно.

Юрій Теміров, декан історичного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Раніше Орбан і путін провели телефонні переговори.