Міф про "одну кнопку": що насправді відбувається перед запуском ядерної ракети

Хто може дійсно завдати ядерного удару і чи існує "червона кнопка": розбираємося, як працює ядерне командування у Росії та США.

• Червона межа: що може змусити Путіна застосувати ядерну зброю – і чи справді він на це здатен?

Деталі

Після кожного нового витка ядерної риторики Кремля світ знову задається питанням: а що, якщо Путін натисне "червону кнопку"? Насправді все не так просто. Процедура застосування ядерної зброї – це багаторівнева, суворо контрольована система, створена саме для того, щоб виключити можливість імпульсивного, одноосібного чи випадкового запуску.

У випадку Росії, головнокомандувач – Володимир Путін – дійсно є першим, хто може ініціювати ядерну атаку. Але далі вступають у гру ще як мінімум двоє високопоставлених осіб – міністр оборони та начальник Генерального штабу. Лише разом троє можуть активувати систему, відому як "Чегет" – портативний командний центр у вигляді чемодана.

У системі використовуються індивідуальні коди підтвердження, які проходять кілька етапів перевірки. Після цього сигнал надходить до відповідних військових частин, де офіцери повинні ще раз підтвердити його легітимність, перш ніж запустити ракету.

У США схема схожа: президент також має доступ до так званого "nuclear football", але не може натиснути жодну кнопку особисто. Його наказ проходить через Пентагон, де ретельно перевіряють автентичність кодів і законність наказу. Запуск можливий лише за умови підтвердження з боку відповідальних осіб.

Що стосується тактичної ядерної зброї – вона дійсно простіша в застосуванні, але і в цьому випадку потрібне сигналізоване розгортання, логістика, підготовка носіїв та підтвердження наказів, що зазвичай відстежується розвідкою країн НАТО.

Міф про "одну кнопку" – це голлівудський образ, а в реальності навіть диктатор не здатен розпочати ядерну війну самостійно. Система влаштована так, щоб будь-яке подібне рішення проходило фільтри та затримки – час, протягом якого світ ще має шанс уникнути катастрофи.

На щастя, наразі йдеться не про практичну загрозу, а про продовження інформаційної війни. Але попри малу ймовірність – сценарій ядерного удару не варто повністю відкидати, зважаючи на масштаби втрат російської армії та тиск усередині Кремля.

"Червона кнопка" існує лише як метафора. У реальності – це бюрократична система, в якій навіть диктатори не мають абсолютної влади.