Більшість жителів Євросоюзу підтримують нарощування обороноздатності блоку

У Європейському Союзі немає спільної армії й оборона кожного члена блоку залишається власною справою кожної держави. При цьому за останні кілька років Євросоюз зробив значні кроки для загального посилення обороноздатності блоку й переважна більшість жителів ЄС їх підтримують.

• Більшість американців підтримують військову допомогу Україні: опитування

Деталі

У Європарламенті зазначають, що з 2016 року було досягнуто значного прогресу у сфері безпеки та оборони ЄС із кількома конкретними ініціативами ЄС, спрямованими на заохочення співпраці та зміцнення спроможності Європи захищатися.

За даними Євробарометра від 2022 року, переважна більшість громадян ЄС (81%) виступає за спільну політику оборони та безпеки. Щонайменше дві третини підтримують цю ідею в кожній країні. Близько 93% погоджуються з тим, що країни повинні діяти разом, щоб захистити територію ЄС, тоді як 85% вважають, що співпраця в галузі оборони має бути збільшена на рівні ЄС.

У Європарламенті підкреслюють, що жодна країна ЄС не може подолати поточні загрози безпеці окремо й це усвідомлюють європейські лідери. Наприклад, президент Франції Макрон закликав до спільного європейського військового проєкту у 2017 році, тоді як колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель закликала "працювати над баченням створення справжньої європейської армії" в листопаді 2018 року. Також створення союзу безпеки та оборони було одним із пріоритетів Єврокомісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн.

Спільна оборонна політика ЄС передбачена Лісабонським договором (стаття 42(2) ДЄС). При цьому в договорі також чітко зазначено важливість політики національної оборони, включаючи членство в НАТО або нейтралітет. Європейський парламент наголошує, що він постійно підтримує розширення співпраці, збільшення інвестицій та об’єднання ресурсів для створення синергії на рівні ЄС для кращого захисту європейців.

Серед амбітних ініціатив, які Євросоюз почав впроваджувати у сфері обороноздатності в останні роки є:

• Постійне структуроване співробітництво (PESCO), яке було розпочато в грудні 2017 року. Наразі воно діє на основі 47 спільних проєктів зі зобов’язаннями, включаючи Європейське медичне командування, систему морського спостереження, взаємну допомогу для кібербезпеки та груп швидкого реагування, а також спільну школу розвідки ЄС.
• Європейський оборонний фонд (EDF) був запущений у червні 2017 року. Це було перше використання бюджету ЄС для співфінансування оборонної співпраці. 29 квітня 2021 року депутати Європарламенту погодилися профінансувати флагманський інструмент із бюджетом у 7,9 мільярда євро в рамках довгострокового бюджету ЄС (2021-2027).
• ЄС посилив співпрацю з НАТО в проєктах у семи сферах, включаючи кібербезпеку, спільні навчання та боротьбу з тероризмом.
• План сприяння військовій мобільності по всьому ЄС, щоб дати можливість військовому персоналу та техніці діяти швидше у відповідь на кризи.
• Підвищення ефективності фінансування цивільних і військових місій і операцій. З червня 2017 року нова структура командування та контролю (MPCC) покращила кризове управління ЄС.

При цьому, згідно з даними, опублікованими Європейським оборонним агентством 8 грудня 2022 року, загальні європейські витрати на оборону становили 214 мільярдів євро у 2021 році, що на 6% більше, ніж у 2020 році, тобто зростання витрат сьомий рік поспіль. У звіті показано, що витрати на оборонне обладнання, дослідження та розробки зросли на 16% до рекордних 52 мільярдів євро.

У Європарламенті зазначають, що війна росії проти України підкреслила необхідність посилення оборонної стратегії ЄС і прискорення виробництва зброї.

13 липня 2023 року парламент проголосував за виділення 500 мільйонів євро фінансування, щоб допомогти промисловості ЄС збільшити виробництво боєприпасів і ракет, щоб якнайшвидше збільшити поставки в Україну та допомогти країнам ЄС поповнити запаси.

Депутати Європарламенту також працюють над посиленням європейської оборонної промисловості за допомогою спільного Закону про закупівлі (EDIRPA), щоб підтримати країни ЄС у спільній закупівлі оборонних продуктів, таких як системи зброї, боєприпаси та медичне обладнання, щоб допомогти заповнити найбільш нагальні та критичні прогалини. Метою закону є посилення європейської оборонної промислової, технологічної бази та сприяння співпраці у сфері оборонних закупівель.

У червні 2023 року Парламент і Рада Євросоюзу досягли угоди щодо нових правил, щоб заохотити країни ЄС спільно закуповувати оборонну продукцію та підтримувати оборонну промисловість ЄС. Новий інструмент матиме бюджет у розмірі 300 мільйонів євро до 2025 року. ЄС робитиме внесок до 20% закупівельної ціни загальних контрактів на закупівлю.

Більшість громадян ЄС підтримують надання всебічної гуманітарної та фінансової допомоги Україні, а також продовження санкцій проти росії. Саме так відповіли європейці на повномасштабне російське вторгнення, повідомили у Єврокомісії з посиланням на дані опитування Євробарометр.