Експерт Юрій Теміров про зустріч Байдена і Сі: я знаю, що ти знаєш, що я знаю
Серед політиків та експертів домінували песимістичні очікування, ніхто не сподівався на якісь проривні результати

Представники обох держав клянуться у вірності "міжнародному порядку заснованому на правилах", але при цьому правила тлумачать кардинально відмінно /Фото: Lintao Zhang/Getty Images
Якщо б не війни в Україні та на Близькому Сході, зустріч лідерів США і КНР, поза сумнівом, була б монопольною топ новиною. Джозеф Байден і Сі Цзіньпін поспілкувалися на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Сан-Франциско. Слід визнати, що напередодні серед політиків та експертів домінували песимістичні очікування, ніхто не сподівався на якісь проривні результати.
Песимізм мав під собою серйозні підстави. Американський президент визначив протистояння демократії та авторитаризму в якості ключового конфлікту світової політики. Стратегічне бачення китайського керівника базується, з одного боку, на уявленні про занепад могутності США, про сутінки західного ліберального порядку, а з іншого, на сподіваннях щодо піднесення Сходу, переконанні в належності ХХІ століття Китаю.
Представники обох держав клянуться у вірності "міжнародному порядку заснованому на правилах", але при цьому правила тлумачать кардинально відмінно. І окремі держави Заходу, і їхні колективні інституції (НАТО, ЄС передусім) визначають КНР в якості загрози, Вашингтон активно відновлює/створює очевидно антикитайські альянси в АТР. У свою чергу, в промові перед комуністичним активом у березні 2023 р. Сі Цзіньпін охарактеризував політику Сполучених Штатів як всебічне стримування, оточення та пригнічення Китаю.
Тим не менше, Байден назвав дискусії з Сі конструктивними та продуктивними, а останній виявив готовність Китаю бути партнером і другом Сполучених Штатів. Вашингтон і Пекін визнали наявність спільних інтересів як у традиційних сферах співпраці (економіка, торгівля), так і нових (зміни клімату, штучний інтелект). Після багатьох років відновлено співпрацю між США й Китаєм у боротьбі з торгівлею наркотиками. Зокрема, досягнуто домовленості щодо зменшення потоку хімічних речовин і готових пігулок, зокрема, фентанолу, з Китаю до Західної півкулі. Однак, коментуючи домовленості щодо фентанолу, Президент США наголосив на необхідності «довіряти, але перевіряти», що, на нашу думку, віддзеркалює загальну атмосферу американо-китайських відносин.
Слова про партнерство і дружбу – навіть не дипломатичний реверанс, а скоріше дипломатичне блюзнірство, яке за правління Сі Цзіньпіня перетворилося на обов’язковий компонент цинічної зовнішньої політики (саме цинічної, а не реалістичної). Теперішні стосунки між США та КНР – це становлення глобального суперництва, а тому найважливішим результатом обміну думками є усвідомлення необхідності уникнути перетворення суперництва на конфронтацію. В цьому контексті дійсно продуктивною виглядає домовленість про відновлення прямої комунікації між військовими, що є вкрай важливим для попередження війни через випадкове непорозуміння.
Водночас, не варто казати гоп з проголошенням нової холодної війни. Пекін явно поспішає з претензіями на роль наддержави в умовах нової біполярності (цинічно на словах захищаючи багатополярний порядок). Його параметри потужності суттєво поступаються американським. Якщо взяти до уваги системні проблеми китайської суспільної моделі, які до того ж загострюються, то є високою вірогідність раніше побачити сутінки Піднебесної, а не Заходу.
Як і анонсувалося американською стороною, російська агресія проти України стала однією з тем перемовин. На жаль, Пекін не змінив своєї цинічної позиції, про що свідчать і відповіді на питання брифінгу Байденом, і офіційна заява речниці МЗС КНР Мао Нін. Проте китайці навряд наважаться проігнорувати попередження американців про наслідки в разі надання військової допомоги кремлю. Необхідність маскувати підтримку москви вплине як на її обсяги, так і швидкість, а також якість.
Відповідаючи на питання журналіста, Джозеф Байден назвав свого китайського візаві «комуністичним диктатором». Неочікувана публічно оцінка Сі Цзіньпіна моментально викликала нервову реакцію державного секретаря Ентоні Блінкена, а згодом й достатню різкий офіційний коментар МЗС КНР.
В імпровізації Байдена маємо щонайменше один позитив: Джо знає, що Сі знає, що він знає. Непогано б це знання трансформувати в ефективно політику Сполучених Штатів щодо Китаю.
Довідка: Юрій Теміров - кандидат історичних наук, декан факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!