Чому Трамп має більші симпатії американських виборців, - пояснення експерта Ігоря Тодорова
До виборів ще рік і багато чого може змінитися. З іншого боку, одна справа - заяви Трампа в якості кандидата, а інша - що він буде робити, коли стане президентом?
Наступної осені у Сполучених Штатах Америки відбудуться президентські вибори
Наступної осені у Сполучених Штатах Америки відбудуться президентські вибори. Попри те, що до доленосного дня ще далеко, вже зараз розпалюються пристрасті навколо передвиборчої гонки.
Наприклад, видання CNN опублікувало результати опитування організації SSRS. Згідно з ними, Дональд Трамп отримав би 49% голосів американських виборців, а чинний голова держави Джо Байден - 45%.
Чому Трамп має більші симпатії американських виборців та що такий розклад може означати для України? Про це Meta.ua запитала доктора історичних наук, професора кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Ігоря Тодорова.
...Я не є просунутим фахівцем саме зі Сполучених Штатів Америки, але займаючись міжнародними відносинами я відслідковую ситуацію там. Вибори президента США відбудуться у листопаді наступного року і чим ближче ця дата, тим більше висловлювань та різної інформації з’являється у ЗМІ, зокрема, соціологічних опитувань. Ви згадали про CNN, на думку якого фаворитом сьогодні є Дональд Трамп. На мій погляд, у цьому особливо дивного нічого немає. По-перше, той електорат Трампа, який у нього був, нікуди не подівся. Те, що проголошує колишній президент, певною мірою, подобається людям. Дуже прості гасла, пропозиція простих рішень, елементарний популізм, який характерний не лише для США. Подібні особи є популярними як в Європі, так і в Україні, це загальносвітовий тренд.
Дійсно, є певна небезпека для України. Хоча знову ж таки, варто подивитися в нашу недавню історію і згадати, що адміністрація демократів на чолі із Обамою дуже невпевнено та нерішуче поставилася до дій росії ще у 2014 році. Можна, мабуть, вважати, що така наша млява реакція на окупацію Криму зумовлена об’єктивними обставинами, пов’язаними із моральним та матеріальним станом держави і зі станом нашої армії. Але я певен, що наші західні союзники, зокрема, Сполучені Штати, вмовляли Україну не робити різких кроків, не чинити реального опору і в результаті вийшло те, що вийшло.
Далі в адміністрації Обами спостерігалася певна увага до тихоокеанського регіону, а не до України, багато хто з експертів каже, що президентство Обами було найгіршим з точки зору захисту американських інтересів у світі. Але нагадаю, що в тій адміністрації віце-президентом був саме Джо Байден. Його особиста позиція і тоді була проукраїнською, він багато разів приїздив до Києва, мав численні контакти і таке інше. Але загальна лінія тоді, до кінця 2016 року була дуже стриманою, не дивлячись на заяви та певну допомогу, головним чином в гуманітарній сфері. Нагадаю, що за Барака Обами зброя до України так і не доїхала. Йшли розмови про Джавеліни, але так ми їх і не отримали. А прийшли вони вже за президентства Трампа. На той час наша антитерористична операція перейшла у військову операцію і безумовно, ця зброя нам допомогла.
Тобто, до Трампа не можна ставитися однозначно. Так, це досить непередбачуваний політик, його сентенції щодо НАТО викликали обурення у європейських партнерів. Та все ж таки, США мають дуже стабільну політичну систему, так званий “deep state” - глибинна держава. Вона в цілому працює на користь інтересів Сполучених Штатів, а в них є підтримка України в боротьбі з росією. Я думаю, що та ситуація, яка зараз є на електоральному полі США, не повинна нас особливо лякати. Зрештою, рішення щодо військової та фінансової допомоги приймає Конгрес. З одного боку ми маємо дякувати американському уряду за підтримку, з іншого боку маємо констатувати, що ця допомога відбувається доволі нерішуче, через певні гальма в середині адміністрації Президента США.
Головне, що відсутнє в американській владі сьогодні - відсутність стратегічного бачення. Заяви про те, що ми будемо з Україною до переможного кінця - це все добре. Але в чому має бути перемога? Наша влада каже, що це має бути вихід на кордони 1991 року. І якщо уявити, що це відбудеться в осяжному часі, це ще не означатиме кінця війни. Потрібні стратегічні кроки, спрямовані на нейтралізацію росії. Яким чином - це залишається питанням. Саме відсутність такого бачення є дуже серйозною проблемою.
...Кажучи про перспективи виборів в США, впевнений, що Байден теж захоче бути переобраним. І багато чого залежатиме від його конкретних кроків, зокрема у відносинах з Китаєм. Ми знаємо, що днями відбулася зустріч із китайським лідером. Байдену, звісно, потрібні перемоги на зовнішньому фронті. Деякі наші експерти казали, що відсутність конкретного рішення на саміті НАТО у Вільнюсі означає, що Байден планує щось таке на саміті у Вашингтоні. Навіть не виключається запрошення України до Альянсу. Але тут дуже важко щось прогнозувати, бо НАТО - міжнародна організація, яка побудована на демократичних засадах для будь-якого рішення. А позиція декого, наприклад, Угорщини, викликає сумніви. Але мені здається, що це є одним із напрямків роботи Байдена: завдяки дипломатичним зусиллям досягти чогось конкретного та зробити це саме на ювілейному саміті НАТО - якраз наступного року організації виповниться 75 років.
...Ще одна складова, яка безпосередньо впливає на рейтинг чинної американської влади - їхні внутрішні справи. І тут ми вже не можемо бути впевненими, що ця політика проводиться саме на користь цього електорату, особливо, враховуючи значні витрати на допомогу Україні, Ізраїлю, Тайваню і так далі. І ці прорахунки йдуть на користь Трампу. Популісти сприймають прості гасла Трампа у вирішенні економічних проблем, це не на користь адміністрації Байдена.
На відміну від росії, США - демократична країна і саме громадяни визначатимуть, хто буде їхнім наступним президентом. Не виключаю варіанту, що обидва кандидати наберуть приблизно рівну кількість голосів і між ними будуть суперечки: "Ми вже бачили Штурм Капітолія у 2021 році, що взагалі за багаторічну історію США було унікальним випадком. Це вдалося якось вирішити, але правовий механізм не задіяний до кінця. Ці події мали б позбавити Трампа шансів висуватися. Цього не сталося. Більше того, численні судові процеси із доволі тяжкими звинуваченнями Трампа, фактично, закінчуються пшиком. Правові інститути залежать від суспільної думки, а вона певним чином знаходиться на боці Трампа".
При всій екстравагантності Трампа, його оточення і зовнішньополітичний сегмент - професійні. І базові цінності, на яких побудовані Сполучені Штати Америки, вони залишаються. Недалекоглядні вислови Трампа про війну в Україні та її закінчення за кілька годин, є не більше ніж екстравагантними. У Держдепартаменті чудово розуміють, що у нас відбувається, і що Україна потребує допомоги.
До виборів ще рік і багато чого може змінитися. З іншого боку, одна справа - заяви Трампа в якості кандидата, а інша - що він буде робити, коли стане президентом? Гадаю, спиратиметься саме на професійне коло фахівців у зовнішній політиці, які продовжать ту саме лінію підтримки України. Для адміністрації Байдена та можливої нової адміністрації Трампа головним залишається стратегічне бачення: чого хочуть США у цій війні не лише декларативно, а й конкретно. Все ж таки, я сподіваюся на здоровий глузд і китайського керівництва, яке бачить у США своїх конкурентів. Їхня не відкрита, але все ж підтримка росії спрямована передусім їхньою антиамериканською позицією.
З іншого боку, китайська економіка - друга у світі. Вона орієнтована зокрема на західні ринки. Тому, можна збільшити власну політичну вагу, але втратити економічну. Для Китая такий вибір, на відміну від росії, не стоїть. Бо у росії зовсім інший підхід. По суті, путін виражає антизахідницьку сутність росіян. І в цій сутності немає місця здоровому глузду. А у китайців він присутній.
...Я сподіваюся, що якщо вдасться Байдену принаймні нейтралізувати Китай, а той зумів вплинути на росію, то це було б перемогою адміністрації Байдена та збільшенням його особистих шансів на переобрання, - зазначив Ігор Тодоров.
Довідка: Ігор Тодоров - український науковець, історик, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету. Заступник голови Координаційної ради Громадської ліги «Україна-НАТО», член Правління Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину ІСАР «Єднання», член НГО «Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин»,член ВНГО Українська асоціація європейських студій, член Донецького відділення Наукового товариства імені Т.Шевченка, експерт НГО Інститут соціальних досліджень та політичного аналізу.
Свіже опитування думки американців від Bloomberg про Україну: деталі.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
