SOWA: Бути співачкою мені судилось ще в утробі матері

МЕТА продовжує брати інтерв'ю у молодих українських виконавців. Сьогодні відповісти на наші запитання погодилася 21-річна співачка SOWA, яка, незважаючи на юний вік, вже не з чуток знайома з шоу-бізнесом.

• Інна Мірошниченко відверто розповіла про пережитий викидень

Виконавиця розповіла про своє навчання, історії з фанатами і, звичайно, поділилася планами на майбутнє.

-Ви навчалися в університеті Глієра. Зовсім недавно був скандал у театральному середовищі, студентки розповідали про домагання з боку викладачів. Ви з таким не стикалися?

-Така поведінка зі сторони викладачів є абсолютно неприпустимою та грубою. Мені щиро шкода студентів, які пройшли через такий досвід. На щастя, в мене немає подібних історій з мого навчального закладу, та нічого подібно я не чула від інших людей. В нашому закладі працюють викладачі, що знають межі, та сконцентровані тільки на передачі навчальної інформації студентам й підтримки у навчанні.

Необхідно, коли трапляються такі ситуації - звертатися до тих, хто може допомогти повпливати на ситуацію. Але важливо спочатку прийняти для себе цей факт, що це трапилось, і це не вигадки чи перебільшення, а реальна ситуація. Неприпустима поведінка, яка повинна мати свої наслідки.

- Я так розумію, співати хотіли з дитинства? Або доля сама так склалася?

-Думаю, бути співачкою мені судилось ще в утробі матері. Музика - те, що передається в нас поколіннями. Моя бабуся обожнювала співати, а дідусь, навіть, зібрав свій музичний гурт. Моя мама мріяла бути співачкою, їздила на конкурси та вигравала їх, навіть, вступала в цей музичний навчальний заклад, де зараз навчаюсь я. Ще одним з факторів, чому мій вибір припав саме до цього закладу, який гріє моє музичне серце , це історія випускників з академії імені Глієра. Чимало висхідних артистів стали вихованцями закладу: Тіна Кароль, Злата Огневич, Ірина Білик, Джері Хейл, Іларія і ще багато інших талановитих артистів.

На жаль, моя мама не змогла реалізувати свою мрію стати співачкою. Тож зараз ми втілюємо цю мрію разом, яка стала нашою спільною. Вчитись співати я почала в 6 років. Саме тоді все почалось, коли батьки віддали мене в музичну школу та на уроки вокалу. З самого дитинства мене приваблювала професія співачки, а з роками дорослішання, я й думки не мала, що можу бути кимось іншим.

Більш того, одного разу, йдучи додому зі школи, я зловила себе на думці, що мене спантеличила: невже я можу обрати якусь іншу професія, окрім співачки?!

-Ви змогли поєднати навчання і початок своєї кар'єри. Як вам це вдалося?

-На щастя, моя форма навчання дозволяє активно займатися власною діяльністю. Та, звісно, під час іспитів - я концентруюсь більше на навчанні, аби бути присутньою на усіх парах та здавати згідно поставленим датам завдання, аби отримати залік. Я можу описати себе, як відповідальну людину, тож не нехтую навчанням.

-Похвально. До речі, краса у вашій професії відіграє вирішальну роль? Як думаєте, вона вам допомогла у вашій кар'єрі?

-Зовнішність відіграє одну з важливих ролей. Особливо, коли ти жінка — вимоги від суспільства щодо твоєї зовнішності є набагато більшими, ніж до чоловічої статі. Фігура, зовнішність, поведінка. Те, як ти одягаєшся, фарбуєшся чи ні — все має вплив та контролюється суспільством. На щастя, зараз цей контроль більш послаблений ніж роки потому, і в цьому ж певний успіх. Більшість стереотипів, що стосуються зовнішності, відходячи назад, дають змогу свободи та вибору, що приводить до більших творчих проявів.

На щастя, якщо зараз досі важлива зовнішність, то відіграє роль не слідування стереотипним еталонам краси, а проявлення власною індивідуальності. Чим цікавіший та яскравіший твій зовнішність вигляд - тим більша ймовірність «захопити» погляд глядача та їхню зацікавленість. Тож так, зовнішність відіграє важливу роль.

-Не можу не запитати, як провели ці останні 4 роки після вторгнення. Війна нас усіх змінила. Що вона змінила у вас?

-Я усвідомила, що все, у що ти вкладав роки зусиль, може зникнути в одну мить Людина, з якою ти ще вчора сміявся, сьогодні може стати спогадом — ти більше ніколи її не побачиш, лише на фото. Війна зруйнувала бізнес моїх батьків. Я до останнього не вірила, що окупанти справді зайдуть у Херсон. Вони забрали не лише рідне місто, а й усе, над чим моя родина працювала понад 20 років. Це страшно. Але ще страшніше те, що всі ці роки старань, в одну мить стали нічим.

Щодо творчості, вона теж змінилася. Раніше мої пісні були про кохання, а з початком повномасштабного вторгнення в них з’явилися нові сенси. Я написала пісню “Сльози – то моя зброя”, яка рятувала мій ментальний стан, коли я була за кордоном. Я майже не знімала навушники, безперервно слухаючи її демоверсію.

Інша пісня — “Дім” — стала присвятою українській мові, патріотизму та рідному дому мого батька й місту мого дитинства — Херсон.

Ці роки повномасштабної війни зробили мене іншою. Але попри біль, я знаю: я сильна, як і моя країна. І ми обов’язково переможемо.

-Згоден! У вас є фанати? Може, якісь історії з ними пов'язані?

-Шанувальники завжди займають окреме місце у серцях артистів. Принаймні, так у мене. Я люблю час від часу вести діалоги в соцмережах зі своїми шанувальниками. Для мене важливі їхні думки та реакції на мою творчість.

Я чітко пам'ятаю свій перший подарунок від першої шанувальниці у 2020, коли я тільки почала свій сольний шлях співачки. Одна дівчинка надіслала мені подарунок: підставку з фотографією обкладинки мого першого треку «Ріка», з якого я почала свою карʼєрну. Це була моя перша премʼєра та перший вагомий момент - я отримала особистий подарунок та лист від дівчинки, де вона привітала мене з початком та побажала успіхів.

Згодом дівчинка надіслала мені ще декілька подарунків, які мене повністю вразили. Це були футболки на яких вона власноруч залишила малюнки фарбою. А ще сумочка, яку вона згодом надіслала мені в моє день народження, на якій було написано «SOWA» фарбами, що стало вже її ідентифікацією для мене.

Також в мене є історія із ще однією шанувальницею, що проживає у Львові. Все почалось з того, що дівчинка активно приєднювалась до заходів та відвідувала мої концерти. Згодом в мене відбувся розіграш книги, де дівчинка виграла її, та я вручила подарунок наживо. Я відчула її щирість у прихильності до моєї творчості, що стало для мене дуже цінним. Ми тримаємо з нею зв'язок, та з радістю з командою запрошуємо на усі заходи, у яких я приймаю участь. Востаннє наша зустріч була на моєму сольному концерті в місті Жовква, де дівчинка особисто була запрошена на концерт, та мала змогу зазирнути за лаштунки, й ми провели час разом.

-Наостанок про особисте. Яким повинен бути чоловік, щоб ви на нього звернули увагу? Що для вас головне в чоловікові?

-Щирість, емпатія, творчий інтелект — це привертає мою увагу. Я особисто дуже емпатична людина, і це приваблює мене в інших. А творчість - само собою. Хоч я люблю стриманість, пунктуальність та чіткість — єдиний хаос, який я приймаю у своєму житті - творчий.

А ще, звісно, що людина, яка не є обмеженою у своєму баченні та широко обізнана, із сучасними та вільними поглядом на світ — однозначно приверне мою увагу. Інтелект - завжди найпривабливіша частина, будь-якої, статі. А от зарозумілість, грубість, перехід власних кордонів швидким зближенням, навіть, у словесному значенні - абсолютний червоний прапорець для мене.

-І останнє питання, традиційне. Які плани? Що вашим фанатам варто чекати найближчим часом?

-Прем'єра — ось, на що варто очікувати моїм слухачам та загалом поціновувачам музики. Це літо не залишиться без моєї нової пісні, вже зараз я працюю над треком та його реалізацією. Тут не буде лірики та сліз, а пісня, під яку можна ностальгувати танцюючи. Моя прем'єра - як шанс ще вхопити останні, але найяскравіші моменти цього літа. В компанії із собою сам на сам, чи то з друзями. Більш того скажу, пісня підійде навіть для прослуховування зі своєю мамою, яка точно розділить з вами ностальгію цієї пісні.

В моїх планах зараз продовжувати благодійну діяльність. Крайній виступ відбувся для бійців бригади «Шквал», що повернулися зі Сходу. Виступи для військових — це завжди про мій вираз вдячності через музику. Наші хлопці — справжні герої, і я рада, що змогла підтримати їх своїми піснями.

Пишаюсь українцями, нашими героями та незламним духом нації. Дякую ЗСУ за вашу силу, витримку і незламність!

Читайте також: Нові фото сина Козловського зачарували фанатів