Як підліток, який вчиться лаятися. 12 думок після перегляду "Голого пістолета"
Про спробу перезапустити франшизу після 31-річної паузи

Як підліток, який вчиться лаятися. 12 думок після перегляду "Голого пістолета"
У 1988-му Девід Цукер зняв комедію «Голий пістолет», а вже у 2025-му він же критикує перезапуск проекту. Каже, що Леслі Нільсена неможливо замінити, а ще – що тон розповіді планується не той, бюджет не той, все не те. Схоже на типове «раніше було краще» та «а от я зміг би краще». Цукер очолив рух проти стрічки, але його мало хто підтримав, бо глядач скучив за франшизою. Глядач скучив за пародіями, особливо – за веселими та якісно знятими. Ностальгія бере своє. Тому люди пішли та підуть на новий «Голий пістолет», особливо після перших відгуків критиків – вельми схвальних. Яка-ніяка каса у стрічки точно буде, а от необхідність у продовженні (або продовженнях) визначить дистанція, коли хайп спаде, а в інтернеті з’являться у великій кількості відгуки та огляди від звичайних глядачів. А остаточну крапку у питанні оцінки крутості кіно поставлять фанати оригіналу…
Деталі
Поки до крапки дуже далеко, тож мій внесок – мінімальний. Готовий поділитися своїми неекспертними враженнями про стрічку. Оригінальну трилогію спеціально подивився з початку та до кінця за пару днів до прем’єри. Тож порівнювати буду. Багато. А ще – зі спойлерами. Тож якщо хочете почитати без них – гортайте до розділу «Чи варто дивитися?».
1. Фільм намагається всидіти на двох стільцях. Герой в одній з перших сцен перед портретом свого батька, символу кіно-оригіналу, каже, що «хоче бути як він, але й іншим». Окей, з цього моменту я як глядач уже не можу не порівнювати стару та нову стрічки. Бо тут легенду не просто згадують з теплотою – але й заявляють, що хочуть зробити щось таке ж чудове, але додати щось від себе. Далі у такому випадку треба оцінювати саме через цю призму: чи це також чудово та що тут «інше»? З одного боку, можу похвалити фільм за сміливість, бо не боятися порівняння з класикою – це те, що заслуговує на повагу. З іншого, така сміливість повинна підкріплюватися топ-якістю продукту. А тут таку «не підвезли».
2. У стрічці менше жартів. Я вже бачив відгуки критиків, які вважають кіно кумедним. Чи це так? Авжеж, бо жанр – комедія, головне тут – саме жарти. Якби це не було смішно, це був би претендент на найгірший фільм року. Проблема в іншому: концентрація приколів дійсно низька. Оригінал змушував посміхатися по декілька разів щохвилини, а цей фільм так не робить. І проблема не в тому, що жарти якісь не такі – просто їх відносно мало. Посміхнувся – почекав хвилину-дві – посміхнувся – знову почекав – знову посміхнувся… Це все ще доволі висока концентрація смішного за мірками комедії, але у порівнянні з оригіналом – суттєвий крок назад.
3. Зло нецікаве. «Голий пістолет» ніколи не був про топ-лиходія, але регулярно пропонував пам’ятні сцени зі злодіями. Наприклад, розмова у кабінеті та трагедія з рибою з першої стрічки. Або сцена з заручницею у третьому фільмі. Завжди злодій був залучений у хоч один топ-жарт. А тут всі найкращі моменти – без нього. До того ж, апарат, який впливає на свідомість, є, по суті, дещо видозміненою копією аналогічного з першого фільму. Те саме. І от у нас вже вторинний злодій без крутих жартів. Слабкі поганці – те, що часто переводить фільм з категорії «топ» у «норм».
4. Вкрай вдалі жарти є. З переодяганням у дівчинку, сніговиком, з використанням пістолетів у фінальній битві… Проблема у тому, що оригінальна стрічка за 15-20 хвилин навалювала більше. Скільки йде фрагмент у тюрмі з 3-го фільму? Хвилин 15-20 максимум. Але там одразу декілька топ-моментів для того, щоб як слід пореготати. Я не відмовляю новому «Голому пістолету» у вмінні жартувати, але він це робить гірше (суб’єктивно) та рідше (об’єктивно).
5. Ми дарма переживали, що нова стрічка буде занадто толерантною. Приємно бачити, що кіно не боїться робити як у старі-добрі. Чи є нетолерантні жарти припустимим? Питання відкрите, якщо треба обирати тільки між «так»/«ні», то точно другий варіант. Але чи потрібні такі жарти фільму з назвою «Голий пістолет»? Так, бо це канон. Якщо хочеш обійтися абсолютно без них – береш і знімаєш щось своє. Назва накладає на тебе певні зобов’язання. Круто, що новий «Голий пістолет» це розуміє. Тому є нетолерантні жарти. Але небагато. В оригіналі було більше. Новинка – як підліток, який тільки вчиться лаятися. Може, йому потрібно більше часу. Хронометражу першої стрічки не вистачило, щоб навчитися як слід. Як вже заявляєш про свою сміливість, то будь таким з початку та до кінця, а не раз на 15 хвилин.
6. Тут неймовірно багато копіювання оригіналу. Жінка наприкінці збирається стріляти, тримає пістолет. Злодій використовує апарат для контролю свідомості. Головна подія – на спортивній арені. Все дещо змінили, погоджуюся, але… навіщо взагалі було копіювати? Не те щоб фільм 1988-го був оригінальним, але він представляв з себе збірну солянку з усіх тематичних стрічок того часу – був оригінальним у своїй неоригінальності, ніхто не використовував так багато кліше, як він. А тут, виходить, пародія на пародію? Повтор тодішньої стрічки з іншими героями? Добре. Але якщо так, то нащо позиціонувати цю історію саме як продовження? І головне: як можна перенести з оригіналу взагалі все, але загубити головне – щільність жартів?
7. Персонажі програють у прямому порівнянні героям оригіналу. Взагалі всі. Про злодія вже трохи сказав. Ліам не Леслі, він видає забагато за мірками франшизи емоцій. Його дівчина тут – більш залучена до розслідування, але через це вже не відчувається, що «з іншого світу» у порівнянні з головним героєм. І таке з кожним. Мені сподобався тут Ліам Нісон, дуже сподобалася Памела Андерсон – але вони гірші за попередників саме у цій історії. Можливо, під них варто було б написати свою власну. Але автори не стали. У 88-му було 100-відсоткове потрапляння з усіма ключовими акторами. Тому наївно думати, що скопіюєш тодішню структуру – і вгадаєш настільки ж успішно з новими. До речі, хімії між героями також не вистачило. У тандем Джейн та Френка, наприклад, я вірив куди більше.
8. Трейлери засвітили забагато. Ненова проблема, але кожен раз боляче. «Голий пістолет» має багато жартів, але справді сильних – не шалену кількість. Тому треба «дбати» про ці кумедні моменти – хоча б не показати їх зарано. А трейлери показують. І живого сніговика. І переодягання з дівчинки у поліцейського. І момент з портретами родичів. Я усвідомлюю, що саме ці фрагменти приведуть глядача у кіно, але саме через те, що вже побачив найкраще у трейлері, він поставить фільму нижчий бал. Я бачу тут вибір пріоритетів, де збори > оцінка глядача. Шкода. Фільм боявся провалитися у прокаті.
10. Нема потреби висміювати кіно 80-х у 2025-му. Оригінал займався висміюванням стрічок того часу, а перезапуск висміює… виходить, ті ж самі стрічки. Є декілька жартів, де насміхаються з нового (так багато кави!), але ж вся структура – це хі-хі над дуже старим кіно. Я у якийсь момент спіймав себе на думці, що я не розумію, для кого знято цей «Голий пістолет». Старий глядач явно віддасть перевагу оригіналу у порівнянні та скаже, що «раніше було краще». Новий не зрозуміє, що тут багато відсилок на кліше старого кіно, бо він його просто не дивився.
11. Стало більше «кривлянь». На обличчях героїв забагато емоцій. У 88-му вони були прямо-таки незворушні за будь-яких обставин, завжди вкрай серйозні – а тут дозволяють собі набагато більше. Навіть за трейлером видно було, що це так, тож єдиним питанням було, чи дасть така зміна фільму щось нове? Не дала. Можливо, ефект був би іншим, якби стрічка не копіювала свого попередника, але вона копіювала – тому емоції на обличчях персонажів позбавили проект шарму, який був в оригіналу.
12. Трилогія минулого століття не була швидкою, але цей фільм – прямо повільний у порівнянні з ним. «Голий пістолет» ніколи не був кіно з великою кількістю важливих для сюжету подій, його темп завжди був доволі середнім. Чому? Бо дія розбавлялася жартами. Великою кількістю жартів. Герой діставався з точки А у точку Б, а на шляху робив щось кумедне/з ним ставалося щось кумедне. А новий «Голий пістолет» зупиняється між діями, щоб пожартувати. Наприклад, ось той жарт зі сніговиком та його історією призупиняє все інше у фільмі. Смішно? Так. Чи допомагає це додати в атмосфері? Так. Але за 3 хвилини ми не просуваємося сюжетом узагалі ніяк. І ось це вже краде в атмосфери. Стрічка повільна у порівнянні з оригіналом.
Чи варто дивитися?
Залежить від того, наскільки ви скучили за фільмами-пародіями з великою кількістю жартів. Таке просто дуже нечасто останнім часом випускають, тож якщо вам дуже хочеться глянути щось подібне – так, варто дивитися. Бо тут є смішні моменти, є декілька дуже вдалих жартів. Не менш важливе: подекуди фільм не боїться бути сміливим у своєму гуморі. Оригінал не був толерантним, і цю стрічку такою теж не назвати – цю перевагу збережено. «Голий пістолет» непогано розважає, Ліам Нісон та Памела Андерсон якісно відіграють свої ролі. Але якщо раптом ви очікуєте рівня фільму 88-го року, то вам не сюди. Це перезапуск, який відверто наривається на порівняння його з оригіналом. А через це не порівнювати його зі старою трилогією неможливо. Доводиться.
І він програє взагалі всі порівняння. Він жартує менше, аніж оригінал. Він робить це менш гостро, не так часто звертається до суперечливих з точки зору толерантності жартів. Гірше влучає з акторами на головні ролі. Десь губить свій шарм, дещо втрачає у темпі. І головне: він зводить з розуму оцим словом «перезапуск». Бо він ним ніби натякає, що починає все з самого початку, але одночасно продовжує оригінальну історію. Ця спроба всидіти на двох стільцях призводить до того, що «Голий пістолет» розповідає нам дуже (дуже-дуже) схожу на сюжет 40-річної давнини історію, тож виглядає дещо вторинним, але заявляє, що тут все по-новому. Я не знаю, наскільки це перезапуск. Скоріше пародія на пародію.
«Голий пістолет» трохи менше 80-и хвилин бореться за своє життя, а ви спостерігаєте за цим «у прямому ефірі». Він намагається довести, що він заслужив жити, заслужив на сиквел. Щось у нього виходить, щось – ні. Чи виживає фільм у підсумку? Так. Це непогане кіно та, мабуть, навіть гарне у своєму жанрі, якщо брати до уваги тільки останні роки. Однак це більше про кризу жанру. Оригіналу боротися за життя та щось комусь доводити не доводилося. Загалом я розумію, що першоджерело – занадто сильне для того, щоб з ним конкурувати. Але фільм навіщось намагається та заходить на цю територію. Краще б покликали тих же акторів – і зняли б щось своє.
"Шикарно і інтригуюче": трейлер "Зоотрополіс 2" підірвав мережу — що нас чекає?
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!