Магія світла і довіри: як українські режисери створили кліп "Карма" у закинутій психлікарні
Команда режисерів Маріамі Погребинської та Павла Закревського вклали у кліп KOLA та Юлі Бєляєвої глибокі сенси
Як українські режисери зняли кліп "Карма" для KOLA & Юля Бєляєва / Фото: пресслужба
Режисери Маріамі Погребинська та Павло Закревський — творча команда, яка перетворила закинуту будівлю лікарні на зелений простір сили, ніжності й внутрішнього світла. У спільному кліпі духовної вчительки Юлі Бєляєвої та співачки KOLA вони дослідили поняття карми через дотик до природи, емоцій та візуальної поезії. В інтерв’ю META.ua вони розповідають, чому цей проєкт став для них особливим, як їм вдалося оживити руїни та який сенс вони вклали у відеороботу “Карма”.
Деталі
– Ви стали режисерами кліпу на спільну пісню Юлії Бєляєвої та співачки KOLA "Карма". Які перші думки у вас виникли, коли ви отримали цю пропозицію?
– Разом із командою KOLA ми провели дуже насичений і значущий рік, працюючи над великим концертом у Палаці Спорту — і це був справжній творчий шлях, сповнений довіри, викликів і емоцій. Тому, коли надійшла пропозиція зняти кліп на спільну пісню KOLA та Юлії Бєляєвої, ми сприйняли її як природне продовження цього шляху. Це була не просто можливість знову попрацювати з улюбленою командою, а ще й шанс відкрити для себе нову артистку — Юлю, яка має дуже щиру енергетику та глибоку ідею у своїй творчості. Пісня зачепила нас одразу — і ми відчули, що хочемо дослідити поняття "карми" не як щось абстрактне, а як реальний, відчутний процес взаємодії між людьми й світом навколо нас.

– Як ви обирали концепцію для кліпу? Що стало джерелом натхнення для її втілення?
– Щойно ми почули пісню, з’явилось відчуття цілісного візуального образу — і що найцікавіше, наші бачення зійшлися майже інтуїтивно. У голові одразу виник зелений простір — просторий, світлий, спокійний, майже первісний. Нам хотілося створити атмосферу внутрішньої гармонії, де героїні залишаються такими ж справжніми, як у житті: теплими, щирими, вразливими. Цей простір став ніби дзеркалом емоцій, які несе ця світла, ніжна, життєствердна пісня. Тож ми прагнули, щоб глядач буквально відчував це світло — від музики, від дівчат, від кожного кадру.
– Відомо, що локацією для зйомок стала закинута психлікарня. Це було свідоме рішення чи випадковість?
– Це радше стало збігом, який виявився надзвичайно влучним. Коли ми натрапили на цю локацію, вона вразила нас своїм потенціалом: з одного боку — руїни, бетон, сліди часу, а з іншого — життя, яке проростає попри все. Ми зрозуміли, що це — ідеальна метафора для теми кліпу. Але щоб знімати там, потрібно було докласти зусиль: команда працювала над тим, щоб простір став безпечним, зручним і — що важливо — візуально живим. Ми ретельно прибирали, промивали кожен листочок, поливали зелені зони, ніби повертаючи цьому місцю дихання. Це був дуже символічний процес — ми ніби надавали новий сенс простору, який колись був покинутим.
– Яке значення має природа, що проростає крізь бетон і руїни, у контексті кліпу?
– Природа у цьому кліпі — не просто фон, а самостійний герой. Вона уособлює незламність, життєву силу та віру в оновлення. Ми хотіли показати, що навіть у найбільш несподіваних, закинутих, травмованих місцях завжди є шанс на нове життя. Це — гіперболізований образ, який ілюструє, як добро, турбота та любов можуть проростати навіть там, де, здається, усе зруйновано. У цьому є певна філософія: природа не воює — вона просто росте. І саме в цьому її сила, яку ми прагнули передати через кадри кліпу.

– Чи були моменти, коли простір відчувався особливим? Можливо, щось незвичне трапилося на зйомках?
– Так, таких моментів було кілька. Один із найсильніших — наша перша зустріч із локацією. Йшов дощ, все здавалося сірим, холодним, і місце дійсно виглядало покинутим і трохи моторошним. Було відчуття, що ми прийшли в простір, який ще не готовий нас приймати. Але водночас у цьому була якась таємнича тиша, ніби все чекало на своє друге дихання. І вже під час зйомок, коли простір наповнився світлом, музикою, діями героїнь, він буквально ожив. Це було схоже на диво — ми побачили, як із нашого уявного образу народжується реальна картина. Саме в ці моменти розумієш силу колективної енергії й натхнення.
– Як ви візуально передали абстрактне поняття карми за допомогою образів, кольору й світла?
– Ми поставили собі завдання — зробити "карму" не лише зрозумілою, а й емоційно відчутною. У пісні є рядок: "Створюй свою карму добром кожну мить", і він став нашою візуальною мантрою. Ми обрали зелений простір як символ потенціалу та життя, яке потребує дбайливого ставлення. Колірна палітра — м’яка, природна, світла — нагадує про внутрішній спокій і гармонію. Головні героїні — ніби сонячні істоти, які наповнюють усе навколо енергією добра. Вони не змінюють простір силою — лише присутністю. Один із ключових моментів — сцена, де Юля доторкається до рослин, і ті немов оживають. Це і є візуалізація карми: усе, що ми віддаємо світу, повертається — у вигляді життя, світла, любові.
– Як проходила робота з героїнями кліпу — Юлією та KOLA, зважаючи, що у творчості Юлі це лише її друга пісня?
– З перших хвилин співпраці ми відчули, що обидві героїні повністю довіряють процесу. І це було дуже цінно — адже в режисурі важливо не лише вести, а й слухати. KOLA вже має великий досвід, тому її присутність була стабільним опорним елементом. Юля — хоч і на початку музичного шляху — здивувала нас глибиною та відкритістю. Вона була дуже уважною до кожної деталі, емоційно включеною і максимально щирою. Особливо запам’ятався момент перед першим кадром, коли вона сказала: "Я зроблю все, щоб ця робота вийшла такою, як ви її бачите". Це сказано з повною вірою — і в себе, і в команду. І ми справді це відчули — в кожному русі, у кожному кадрі.

– Які емоції, на вашу думку, має відчути глядач після перегляду кліпу?
– Нашою головною метою було створити кліп, який не просто виглядає красиво, а залишає слід. Ми дуже хочемо, щоб після перегляду в глядача залишилось світле, тепле відчуття — ніби хтось обійняв ізсередини. Щоб ця історія надихала бути добрішими, уважнішими до себе, до інших, до світу. Щоб захотілося зробити щось хороше — просто так, без причини. Бо саме з таких дрібниць і складається наша карма. І якщо хоч одна людина після перегляду відчує потребу зробити світ трохи кращим — значить, ми все зробили правильно.
Нещодавно юна зірка VLADA K презентувала трек “No Time to Be Sorry”.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!