Шумове забруднення міст та хвороба Паркінсона: чим небезпечне життя біля дороги

Шум може провокувати тривогу, впливати на сон, а тепер дослідники кажуть, що тривале життя поблизу доріг може провокувати ризик розвитку нейродегенеративних розладів, таких як хвороба Паркінсона.

• Стоматолог назвав випадки, коли зуби мудрості краще залишити

Деталі

Отже, гучний шум транспорту вже давно визнано не просто перешкодою; це серйозна проблема громадського здоров'я. А тривалий вплив надмірних звуків транспорту може сприяти розвитку низки проблем зі здоров'ям, включаючи серцеві захворювання, гіпертонію, порушення сну та проблеми з психічним здоров'ям, а також може впливати на когнітивний розвиток дітей.

Нещодавнє данське дослідження вивчало, чи збільшує проживання поблизу районів, що зазнають впливу високого рівня шуму дорожнього руху, ризик розвитку нейродегенеративних розладів, таких як хвороба Паркінсона, протягом тривалого періоду часу. Після майже двох десятиліть спостереження за понад 3 мільйонами жителів Данії віком від 40 років, дослідники виявили, що тривалий вплив шуму дорожнього руху в житлових приміщеннях пов'язаний з підвищеним ризиком хвороби Паркінсона.

А зв'язок спостерігався з рівнем шуму як у найгучнішій, так і в найтихішій частинах будинку. І з кожним значним збільшенням рівня шуму вдома зростав ризик хвороби Паркінсона.

Наявність сторони будинку, яка була щонайменше на 10 децибелів тихішою, ніж сторона вулиці, була пов'язана з нижчим ризиком хвороби Паркінсона серед людей, які живуть у галасливих районах.

Хоча багатьох факторів ризику розвитку таких захворювань, як хвороба Паркінсона, неможливо уникнути, вчені шукають модифіковані фактори ризику — вплив навколишнього середовища, який ми можемо змінити або контролювати, щоб зменшити ризик захворювання.

Зʼясування факторів, як забруднення повітря, дослідники тепер зосереджують свою увагу на шумі транспорту. І шум транспорту може порушувати сон, викликати стрес і запальні реакції, ефекти, які перетинаються з процесами, що, як вважається, сприяють пошкодженню клітин мозку, що викликають хворобу Паркінсона.

Що ж до тиші, то дані свідчать про чіткий зв'язок між тривалим впливом шуму дорожнього руху та вищим ризиком розвитку хвороби Паркінсона.

На кожні 11,5 децибелів збільшення рівня шуму в найгучнішій частині будинку ризик хвороби Паркінсона збільшувався на 3%. У найтихішій частині будинку, де часто розташовані спальні, зв'язок був ще сильнішим: кожне збільшення на 8,9 децибелів пов'язане з вищим ризиком на 4%.

Дослідники зʼясували, що доступ до тихішої частини будинку може допомогти знизити ризик розвитку хвороби Паркінсона, пов'язаної з шумом транспорту. Різниця щонайменше в 10 децибелів між найтихішою та найбільш відкритою сторонами будинку була пов'язана з нижчим ризиком захворювання серед людей, які зазнавали впливу рівня шуму понад 50 децибелів.

Результати дослідження свідчать, що шум від дорожнього руху в житлових приміщеннях є не лише проблемою комфорту, а й новим, раніше недооціненим фактором ризику розвитку хвороби Паркінсона. Оскільки хвороба Паркінсона стає все більш поширеною, зменшення потенційно запобіжних екологічних ризиків стає дедалі важливішим для мільйонів людей, які живуть з цією хворобою або мають ризик її розвитку.

Раніше ми розповідали, що дитяче застереження про те, що тривалий перегляд телевізора "зіпсує мозок", виявилося не таким уже й далеким від правди. Нове масштабне дослідження, опубліковане у науковому виданні Alzheimer's and Dementia, доводить: захоплення телевізійними передачами в середньому віці здатне через десятиліття призвести до анатомічних змін у головному мозку та підвищити ризик деменції.