Чи треба платити за розбитий товар у супермаркеті? Роз'яснення Держпродспоживслужби

Випадково зачепили ліктем пляшку в супермаркеті або розбили скляну банку, тісно розминаючись у вузькому проході? Для багатьох покупців така ситуація перетворюється на справжній стрес через миттєві вимоги охорони чи касирів "негайно заплатити за пошкоджений товар".

• В Україні масово підробляють продукти: які харчі найнебезпечніші та як розпізнати фальсифікат

Проте піддаватися тиску та віддавати гроші на місці не варто. Держпродспоживслужба нагадує: українське законодавство чітко розмежовує випадкову прикрість і навмисне псування майна та повністю стоїть на боці споживача.

Співробітники торговельних закладів не мають законних підстав вимагати від відвідувачів негайної компенсації за випадково пошкоджену або знищену продукцію. Якщо майно постраждало ненавмисно, нормативно-правова база повністю захищає інтереси покупця.

Ключові юридичні аспекти, про які слід знати споживачам та підприємцям:

• Відповідальність власника: Відповідно до ст. 323 Цивільного кодексу України, усі ризики випадкового псування чи знищення майна покладаються на його власника. До моменту здійснення розрахунку на касі відвідувач не є власником товару.
• Заборона примусу: Згідно зі ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів", продавці мають сприяти вільному вибору товарів. Змушувати відвідувача купувати зіпсований або непотрібний йому продуктовий асортимент суворо заборонено.
• Визначення вини: Працівники магазину не мають повноважень самостійно стягувати кошти на місці. Всі провини мають бути доведені належним чином, а адміністрація закладу має право лише зафіксувати факт пошкодження майна.
• Вирішення спорів: Остаточне рішення щодо відшкодування завданих збитків ухвалюється виключно в судовому порядку.

Для уникнення подібних конфліктів Держпродспоживслужба радить бізнесу заздалегідь враховувати ризики під час викладки продукції на полицях. Відвідувачам рекомендують дотримуватися обережності, а у разі виникнення тиску з боку персоналу – негайно викликати поліцію.

Популярна табличка в магазинах "Акційний товар поверненню та обміну не підлягає" не має жодної юридичної сили. Держпродспоживслужба наголошує: знижка або розпродаж жодним чином не обмежують законні права споживача.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про захист прав споживачів", покупець має право обміняти або повернути непродовольчий товар належної якості протягом 14 днів (не враховуючи день покупки), якщо той не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором чи розміром.

Умови успішного повернення акційного товару:

• Збережений стан: річ не була у використанні та зберегла свій товарний вигляд і споживчі властивості.
• Маркування: наявні всі оригінальні ярлики, пломби та елементи упакування.
• Підтвердження покупки: присутній розрахунковий документ (фіскальний чек або квитанція).

Винятком є лише категорії належної якості, визначені Постановою КМУ № 172 (продукти харчування, ліки, парфумерія, косметика, натільна та постільна білизна тощо).

Якщо адміністрація закладу безпідставно відмовляється прийняти якісну річ, придбану за акцією, відвідувачі мають право подати офіційну скаргу до територіальних органів Держпродспоживслужби.

Виробники мають право на незначну відхильність ваги або об'єму фасованої продукції від значення на етикетці. За роз'ясненням Держпродспоживслужби, невелика недовага в окремій упаковці не завжди є порушенням: українські нормативи офіційно передбачають гранично допустимі межі від'ємного відхилення для пакованих товарів.