В Україні масово підробляють продукти: які харчі найнебезпечніші та як розпізнати фальсифікат

Українські споживачі можуть зіткнутися з підробленими або фальсифікованими продуктами навіть під час звичайного походу до магазину. Залежно від категорії товару, частка фальсифікату може сягати 30%. Експерти наголошують: проблема існує не лише через недобросовісних виробників, а й через недостатній державний контроль за ринком.

Йдеться про дві різні форми обману покупця. Фальсифікація передбачає навмисну зміну складу або властивостей продукту, тоді як підробка може стосуватися маркування чи походження товару. У результаті споживач платить за один продукт, а фактично отримує товар іншої якості або навіть іншого походження.

• Помідори «печуться» на сонці: прості кроки, які врятують ваш урожай від спеки

Які продукти найчастіше підробляють в Україні?

Найбільше ризиків сьогодні пов’язано з молочною продукцією та ковбасними виробами. Серед продуктів, які найчастіше потрапляють під фальсифікацію, є сметана, кисломолочні та тверді сири, вершкове масло, а також ковбаса.

Найчастіше йдеться про продукцію невеликих і середніх виробництв. У молочних товарах молочний жир можуть замінювати рослинним, а у ковбасних виробах зменшувати частку м’яса та додавати більше різноманітних добавок. При цьому товар продовжують продавати як натуральний та якісний.

Окрему увагу варто звертати на морозиво. Великі виробники загалом викликають більше довіри, тоді як серед невеликих виробництв трапляються випадки фальсифікації.

За оцінкою експертів, залежно від категорії товару, частка фальсифікованої продукції в Україні може сягати 30%. При цьому повноцінно перевірити всі характеристики продукту складно навіть громадським організаціям.

Як саме фальсифікують продукти?

Схеми обману можуть бути різними. Вершкове масло, сир і сметану можуть виготовляти з використанням тугоплавких рослинних жирів, зокрема пальмової олії. В оливкову олію можуть додавати дешевші соняшникову, ріпакову або пальмову олії.

Фальсифікація трапляється і в інших категоріях. Дорогий алкоголь можуть замінювати дешевшим етиловим спиртом із додаванням ароматизаторів та барвників. Таким способом недобросовісні виробники знижують собівартість продукції та збільшують власний прибуток.

Також особливо уважними покупцям варто бути під час купівлі сиру, масла та сметани. На етикетці маленькими літерами може бути зазначено, що перед вами не твердий сир, а сирний продукт, не масло, а вершково-рослинний продукт або не сметана, а сметанний продукт.

На що дивитися під час купівлі?

Перш за все експерти радять уважно читати етикетку. Інформація про продукт має бути українською мовою, містити повний перелік інгредієнтів, дату виготовлення та умови зберігання. Також має бути вказана юридична особа, до якої споживач зможе звернутися у разі проблем із товаром.

Однак саме маркування не гарантує, що продукт справжній. Без лабораторного аналізу остаточно встановити фальсифікацію часто неможливо. Крім того, в Україні трапляються підробки, які маскують під імпортну, зокрема польську продукцію.

У побуті люди іноді використовують так звані народні методи перевірки, наприклад намагаються оцінити молочні продукти за допомогою гарячої води. Проте такі способи не дають надійної гарантії.

Важливим сигналом має бути і ціна. Надто дешевий продукт повинен насторожити покупця, особливо якщо його вартість істотно відрізняється від звичайної для цієї категорії.

Не менш важливим є місце покупки. Краще віддавати перевагу перевіреним магазинам і продавцям. Ринки можуть бути зручним місцем для купівлі сезонних овочів та ягід, однак із молочною продукцією ризик може бути вищим. Ймовірність придбати неякісний продукт на ринку може бути значно більшою, ніж у великих торговельних мережах. Втім, навіть відомий бренд не завжди є абсолютною гарантією.

Чому державний контроль не працює достатньо ефективно

Захистити споживача від фальсифікату лише власною уважністю складно. Значну роль у цьому має відігравати держава.

Саме державні органи мають проводити перевірки та використовувати можливості державних лабораторій. Проблема полягає також у дефіциті кадрів у контролюючих структурах. Кваліфіковані спеціалісти можуть отримувати в бізнесі значно більше, ніж на державній службі.

На ситуацію впливає і воєнний стан. В Україні частково діє постанова Кабінету міністрів №303 від 13 березня 2022 року, відповідно до якої контролюючі органи не проводять масові перевірки виробників і продавців. Водночас відповідальність за продаж небезпечної чи неякісної продукції залишається чинною.

Що зміниться восени

Із жовтня 2026 року в Україні мають знову повною мірою запрацювати вимоги до маркування харчових продуктів і кормів. Тимчасове послаблення, яке діяло від початку повномасштабного вторгнення, втратить чинність.

Проте експерти не очікують, що самі зміни автоматично вирішать проблему фальсифікату. Без системного контролю, достатньої кількості фахівців та реального покарання порушників нові вимоги можуть залишитися переважно на папері.

Що робити, якщо продукт спричинив отруєння

Окрема проблема виникає тоді, коли покупець уже придбав продукт і після його вживання захворів. Наприклад, людина купила кілограм пельменів, з’їла половину, після чого отруїлася. У неї залишився продукт і чек, однак довести, що причиною отруєння стала саме ця їжа, непросто.

Магазин може добровільно погодитися компенсувати збитки, однак вимагати таку компенсацію без доказів складно. Якщо ж постраждалих багато – наприклад, близько 50 людей, – інформація вже може потрапити до Держпродспоживслужби, після чого можливе проведення позапланової перевірки.

Водночас українцям варто готуватися до подорожчання й інших сезонних овочів через погодні умови та нестабільну пропозицію. Спека впливає не лише на темпи дозрівання культур, а й на їхню врожайність та якість. Фахівці радять стежити за цінами, адже ситуація на ринку може змінюватися залежно від нових зборів. Водночас частина овочів уже дешевшає завдяки збільшенню пропозиції нового врожаю.