Законний "мінус": скільки грамів і мілілітрів виробник має право не докласти у вашу упаковку

Обираючи в магазині пакувальний товар – будь то пачка крупи, пляшка соку чи коробка цукерок, – кожен покупець розраховує отримати саме той об'єм чи вагу, що вказані на етикетці. Проте реальна маса продукту всередині конкретної упаковки може трохи відрізнятися від заявленої. Фахівці Держпродспоживслужби зауважують: незначний мінус не завжди свідчить про обман, адже законодавство офіційно допускає певні норми від'ємного відхилення.

Деталі

Приводом для роз'яснень стали регулярні скарги громадян, які надходять до відомства та його регіональних підрозділів. Споживачі все частіше фіксують розбіжності між фактичною вагою товарів і маркуванням на пакуванні. Щоб уникнути непорозумінь і чітко розуміти, коли дії виробника чи продавця перебувають у правовому полі, а коли тягнуть за собою відповідальність, варто орієнтуватися у затверджених стандартах.

• Як обрати якісні заморожені продукти влітку: вимоги до маркування та етикетки

Згідно з вимогами Технічного регламенту щодо товарів, які фасують за масою та об’ємом у готову упаковку, гранічно допустимі від’ємні відхилення становлять:

• Від 5 до 50 г (мл): допустиме відхилення – до 9%;
• Від 50 до 100 г (мл): максимальна втрата – 4,5 г (мл);
• Від 100 до 200 г (мл): допустима різниця – до 4,5%;
• Від 200 до 300 г (мл): фіксована межа – 9 г (мл);
• Від 300 до 500 г (мл): нормою вважається відхилення до 3%;
• Від 500 до 1000 г (мл): допустимий мінус – 15 г (мл);
• Від 1000 до 10000 г (мл): максимальне відхилення – до 1,5%.

Отже, якщо реальна маса придбаної продукції виявилася трохи меншою за номінальну, але не вийшла за межі зазначених Технічним регламентом відсотків чи грамів, це не вважається порушенням.

Проте у разі виявлення суттєвого "недовагу", який перевищує офіційно дозволені норми, споживачам радять не залишати це без уваги та звертатися із відповідною заявою до Держпродспоживслужби або її територіальних органів для захисту своїх прав.

Позначка "виготовлено з натуральних інгредієнтів" на упаковці є не просто рекламним ходом, а суворим правовим твердженням, регульованим Законом України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів". У Держпродспоживслужбі нагадують, якими критеріями має володіти продукт, аби законно носити цей статус.

Щоб складник вважався натуральним, він повинен одночасно відповідати двом ключовим вимогам:

• Природне походження: сировина має бути виключно з рослин, водоростей, грибів, продуктів тваринництва, мікроорганізмів, питної, мінеральної чи морської води (та її відкладень).
• Дозволена обробка: виготовлення допускає лише фізичні класичні процеси (пастеризація, стерилізація, екструзія), мікробіологічну чи ферментативну обробку, видалення окремих компонентів, коригування pH та додавання питної води.

Окремі суворі норми діють для ароматизаторів: назватися "натуральним" маркування може лише тоді, коли його запашний компонент принаймні на 95% виділений з вказаного природного джерела.

Точні стандарти виробничих процесів для таких товарів затверджує МОЗ України з урахуванням норм ЄС. Фахівці закликають покупців свідомо читати етикетки та пам'ятати, що маркування "натуральний" зобов'язує виробника підтверджувати якість на ділі.

Позначки "акція", "розпродаж" чи дисконтні цінники часто створюють хибне враження, що на такі покупки не поширюються стандартні гарантії. Ситуацію підігрівають і самі магазини, розміщуючи оголошення про неможливість обміну чи повернення знижених товарів. У Держпродспоживслужбі наголошують: участь у промоакції не скасовує законних прав споживача. Якщо куплений якісний непродовольчий товар з будь-яких причин не підійшов, факт його продажу зі знижкою сам по собі не може бути підставою для відмови в обміні чи поверненні.