Порятунок бізнесу замість банкрутства: як в Україні працює превентивна реструктуризація

У відомстві повідомили, що ще з 1 січня 2025 року в Україні набрав чинності закон № 3985-IX, що змінив правила для підприємців, які мають економічні труднощі.

• Скільки коштує почати життя з новим ім'ям: розбираємо головні міфи про ДРАЦС

Деталі

Отже, завдяки імплементації Директиви ЄС 2019/1023 підприємці-боржники мають шанс уникнути банкрутства, отримавши новий інструмент в правовому полі – процедуру превентивної реструктуризації

Отже, в основі є перехід від моделі, орієнтованої на ліквідацію підприємства, до моделі раннього втручання та збереження бізнесу як економічної цінності.

У Мінюсті зазначають, що раніше в законодавстві існувала процедура досудової санації, проте вона була малоефективною через відсутність чітких гарантій та суперечливі норми. Ухвалення закону № 3985-IX виправило ці прогалини та привело національне законодавство до європейських стандартів.

“Превентивна реструктуризація дозволяє боржнику, який ще не став банкрутом, але вже перебуває у стані ймовірної неплатоспроможності, ініціювати судову процедуру для погодження плану реструктуризації з кредиторами та збереження бізнесу. Виконання цього плану може охоплювати зміну складу, умов або структури активів та зобов’язань боржника, а також будь-які інші необхідні операційні змін”, - зазначають у відомстві.

Наразі в господарських судах України перебуває 13 процедур превентивної реструктуризації, у п’яти з них плани реструктуризації вже офіційно затверджені. Зараз суди, аналізуючи перші справи, виокремлюють такі переваги цього механізму:

• Збереження економічної цінності підприємства.
• Можливість задовольняти вимоги кредиторів поетапно.
• Уникнення тривалих судових процесів та знецінення активів.
• Збереження управління за самим боржником.
• Відсутність «стигми» банкрутства, яка часто відлякує партнерів та інвесторів.
• Забезпечення судового контролю при мінімальному втручанні.
• Водночас якщо бізнес все-таки не може погасити борги та відновити діяльність, то може перейти до завершальної стадії – банкрутства.

Проте є й певні перешкоди. Зокрема у Мінюсті виокремлюють:

• Попри прогресивність, новий інструмент поки не став масовим. Експерти виділяють кілька ключових проблем:
• Низька обізнаність: бізнес ще мало знає про можливості процедури.
• Запізніла реакція: підприємці часто звертаються до суду, коли вже настала фактична неплатоспроможність, хоча логіка закону вимагає реакції на етапі її загрози.
• Скепсис кредиторів: не всі готові йти на розстрочення боргів, особливо в складних умовах воєнного часу.
• Відсутність сталої судової практики: судова практика ще тільки формується, що створює певну невизначеність.
• Побоювання щодо зловживань механізмом мораторію.

Це має вплив на економіку. Міжнародний досвід доводить, що чим раніше підприємства розпочинають реструктуризацію, тим вищі шанси мають зберегти робочі місця та забезпечити виплати кредиторам. Превентивні заходи є значно коротшими та дешевшими за класичне банкрутство і мають менший системний вплив на економіку.

“Саме цей шлях є стратегічним напрямом розвитку системи неплатоспроможності в Україні – системи, яка відповідає європейським стандартам і дає другий шанс бізнесу”, - пишуть у Мінюсті.

Ми також раніше розповідали, що громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, спростили процес подачі документів для виготовлення або обміну паспорта. У Паспортному сервісі роз'яснили, що відтепер пред'являти військово-облікові документи більше не потрібно.