Навіть видалені пости не зникають безслідно: чим небезпечний цифровий слід

Кожне натискання на екрані, кожен переглянутий ролик, поставлений лайк, збережена світлини чи навіть просто відкритий додаток залишають по собі невидимі мітки, так звані цифрові сліди. У мирному житті ця інформація здається несуттєвим технічним шумом. Ми не замислюємося над тим, що наші звички, інтереси та погляди систематично оцифровуються і зберігаються на серверах. Але в умовах окупації ця сама інформація набуває зовсім іншої ваги. Під час перевірки на блокпосту чи допиту в фсб цифровий слід може перетворитися на формальний привід для затримання, обшуку або серйозніших наслідків. Херсонський експерт з інформаційних технологій Юрій Антощук, розповів, які саме дані користувача зберігає мережа та чому їх важливо приховати.

• В застосунку “Армія+” з'явився детальний курс із службових розслідувань

Цифровий слід та його види

Цифровий слід включає в себе все, що можна дізнатися про людину, маючи доступ до інтернету, баз даних або її телефону. Він буває активним та пасивним. Активний цифровий слід людина створює сама цілком свідомо, а пасивний формується без її участі.

Активний цифровий слід залишають публікації, лайки, коментарі, репости, відгуки, фотографії, запити на додавання в друзі. Пасивний цифровий слід — це цілий ряд даних, які збираються у мережі без відома користувача. Зокрема, збираються:

• Дані мобільного оператора. Кожен дзвінок, SMS і місцеперебування людини (через прив'язку до базової станції) легко фіксуються. Якщо брати тимчасово окуповані території, то на них, відповідно до російського "закону Ярової" оператори зобов'язані зберігати метадані упродовж трьох років, а зміст розмов і повідомлень — шість місяців. Причому ці дані мають видаватися на вимогу фсб без рішення суду.
• Cookies та трекери у браузері. Через них формується профіль інтересів.
• IP-адреси. За нею можна визначити приблизне місцеперебування користувача, провайдера й тип з'єднання. Провайдер за IP-адресою бачить, на які сайти заходить користувач.
• Метадані фото. Кожна світлина, зроблена смартфоном, містить приховану інформацію: модель пристрою, точний час зйомки, GPS-координати з точністю до 3-5 метрів і налаштування камери.
• Історія браузера. Вона може синхронізуватися з обліковим записом Google або Apple. Так само може відбуватися із закладками, паролями та історією завантажень.
• Дані Wi-Fi. Смартфон постійно "шукає" доступні мережі і зберігає їхні назви. За сформованим списком можна відновити маршрути пересування людини. Окрім того, кожна точка доступу, до якої підключався пристрій, бачить його MAC-адресу.
• Геолокація в додатках. Google Maps за замовчуванням зберігає "таймлайн". Історію частих локацій зберігає і функція "Significant Locations" Apple, а також багато додатків, яким було надано доступ до геолокації.
• Хмарна синхронізація. iCloud або Google можуть зробити автоматичне резервне копіювання старих фото та відео. Таким чином там залишиться контент, який вже було видалено з телефону.
• Логи сесій у сервісах. Telegram, Google і Facebook зберігають історію входів до акаунта. Зокрема, таким чином зберігається IP-адреса, тип пристрою та час входу. Тобто фіксується місце і час входу.
• Витоки баз даних. Особисті дані користувачів потрапляють у відкритий доступ з різноманітних сервісів (від LinkedIn до "Нової пошти" та "Дії"). Ця інформація зібрана в базах даних Telegram-ботів, якими активно користуються росіяни.

Цифровий слід для людей, які проживають на тимчасово окупованих територіях, може нести значну небезпеку. Усі російські оператори контролюють зв'язок, вони підключені до російської "Системи оперативно-розшукових заходів" (СОРМ). Відповідно вони не можуть приховати розмови користувачів від фсб.

Окрім того, варто враховувати, що користувачі російських операторів на ТОТ з 1 січня 2025 року були зобов'язані пройти верифікацію за російським паспортом. Номери телефонів (а також дзвінки, мобільний інтернет та переміщення, тих, хто це зробив, тепер прив'язують до конкретної людини в базах російських силових структур. На блокпостах росіяни перевіряють людей через спеціальні Telegram-боти. Тож варто залишати про себе в інтернеті якомога менше інформації.

Раніше ми писали про те, що шахраї імітують надання “синьої галочки” в Інстаграм. Під виглядом служби підтримки вони спрямовують користувачів на фішингові ресурси, через які і відбирають доступ до акаунту.