Прогнози НБУ щодо інфляції були дещо консервативнішими за консенсусні

Макроекономічні прогнози є невід'ємною й важливою складовою роботи будь-якого центрального банку. Від їхньої точності значно залежить результативність монетарної політики. Ефективна ж комунікація прогнозів впливає на очікування ринку і сприяє зміцненню довіри до центробанку та успішному досягненню його цілей. Саме тому НБУ регулярно оцінює та аналізує якість власних прогнозів, навіть в умовах повномасштабної війни та високої невизначеності. Про це повідомляє пресслужба регулятора.

• Новий огляд банківського сектору: приплив коштів у банки відновився після сезонного скорочення

Деталі

Фахівці НБУ порівняли точність власних макропрогнозів з прогнозами інших організацій за такими показниками: інфляція, ВВП, сальдо поточного рахунку та облікова ставка.

Як засвідчив аналіз, прогнози НБУ щодо інфляції були дещо консервативнішими за консенсусні, тобто за усереднені прогнози провідних організацій. Це звична ситуація для центрального банку. Річ у тім, що рішення, ухвалені на основі оптимістичніших прогнозів створюють більші ризики для інфляційних процесів та розвитку економіки, натомість у випадку консервативніших прогнозів – менші.

Наприклад, під час виходу з ковідної кризи більшість центробанків недооцінили пришвидшення інфляції. Недостатність реакції призвела до рекордного сплеску інфляції в багатьох країнах. У результаті центробанки були вимушені суттєвіше посилювати монетарну політику, що призвело до більших втрат економічного зростання порівняно з тим, якби реакція була достатньою та своєчасною.

Інший приклад – навпаки стрімке зниження інфляції в Україні у 2023 році до 5,1%. На початку 2023 року інфляція чотири місяці поспіль зберігалася на рівні близько 26% р/р.

Прогнози аналітиків на кінець року коливалися в діапазоні 18 - 24% (січневий прогноз НБУ – 18,7%), а інфляційні очікування різних груп респондентів на наступні 12 місяців – в діапазоні 13-23%.

Основним чинником стрімкого сповільнення інфляції, який не зміг передбачити жоден з прогнозистів, були надзвичайно сприятливі погодні умови (неодноразово були зафіксовані температурні рекорди), що зумовило збільшення пропозиції овочів, деяких фруктів та урожаю зернових значно вище показників попереднього року.

Додатково кращою за прогнозовану на початку року виявилася ситуація в енергетиці, а бізнес та населення швидше адаптувалися до воєнних умов.

Якби НБУ на початку 2023 року оприлюднив прогноз інфляції в 5% і почав передчасно знижувати процентні ставки та пом’якшувати валютні обмеження, то така оцінка інфляції з боку НБУ виглядала б надто оптимістичною.

Це підірвало б довіру до прогнозів і політики НБУ, спровокувало б додатковий попит на валюту та інструменти хеджування від валютних й інфляційних ризиків, що зрештою стримувало б стабілізацію монетарних процесів у країні. В результаті наслідки для інфляції, валютного ринку, міжнародних резервів були б іншими, ніж маємо фактично.

В міру надходження нових даних НБУ поліпшував прогнози щодо економічної динаміки та інфляції. Як результат, протягом року влучність прогнозів НБУ щодо інфляції була вищою за середню. В рейтингу серед нескоригованих помилок прогнозів інфляційні прогнози НБУ були одними з найкращих. Що важливо, аналогічно свої оцінки поліпшували й інші організації.

Так само консенсус-прогноз щодо облікової ставки змінювався слідом за прогнозом НБУ, який традиційно був одним з найточніших. Це є свідченням довіри учасників ринку до монетарної політики.

Під час війни економіка функціонує в умовах безпрецедентної невизначеності. Тому політика НБУ має бути виваженою та базуватися на макропрогнозах з урахуванням усієї наявної на час підготовки інформації, а також мати високий рівень довіри з боку учасників ринку та суспільства.

Це і є необхідною умовою для управління очікуваннями, забезпечення низької та стабільної інфляції, стійкості валютного ринку та банківської системи.

Нагадаємо, що Комітет ВР одноголосно підтримав законопроєкт про поліпшення регулювання НБУ ринків фінпослуг.