Без гривні на криптобіржі: головні пастки та поради юриста

Заблокована гривня на криптобіржі, зникнення вигідних курсів і лабіринти незрозумілих комісій — нова реальність для українських користувачів криптоплатформ. Що робити, коли звичні шляхи переведення коштів закриваються, у якому правовому полі доводиться захищати свої активи та як не втратити гроші на конвертаціях і P2P-переказах? Про ризики припинення гривневих операцій, тонкощі міжнародного законодавства та дієві алгоритми захисту своїх прав у ексклюзивному коментарі розповів Тарас Мірошниченко, керівник практики міжнародного корпоративного права та фінтех ЮК «Приходько та партнери».

1. Які ризики для українських користувачів криптобірж несуть обмеження або припинення операцій із гривнею?

Припинення операцій із гривнею не означає автоматичної заборони користуватися криптовалютами, але істотно ускладнює зв’язок між українською банківською системою та крипторинком.

Для користувачів це створює декілька практичних ризиків:

1. Зростання вартості входу та виходу з криптоактивів. Користувачеві може знадобитися додатковий посередник, P2P-операція або конвертація через іншу валюту. Це означає додаткові комісії, спред і ризик невигідного курсу.
2. Зниження ліквідності гривні на конкретній платформі. Якщо біржа більше не підтримує гривневі поповнення або виведення, користувач не завжди зможе швидко конвертувати активи в гривню та переказати кошти на український банківський рахунок.
3. Зростання AML/KYC-ризиків. Використання неофіційних обмінників, незнайомих P2P-контрагентів або транзитних рахунків може призвести до додаткових перевірок, блокування платежів чи запиту документів про походження коштів.
4. Ризик шахрайства та помилкових переказів. Чим складнішим стає маршрут операції, тим більше сторін у ньому бере участь. Це збільшує ризик підміни реквізитів, фіктивного покупця, шахрайського P2P-платежу або втрати коштів.
5. Валютний ризик. Якщо користувач змушений спочатку конвертувати гривню в долари або євро, а вже потім купувати криптоактив, кінцевий результат залежатиме не лише від ціни криптовалюти, а й від двох або більше валютних курсів.

Водночас важливо розмежовувати обмеження конкретної біржі, рішення банку, валютні обмеження НБУ та загальну заборону певного виду діяльності. Це різні правові ситуації, які можуть мати різні наслідки для користувача.

2. Яким законодавством регулюються операції українців на криптобіржах?

Станом на 25 вересня 2026 року в Україні все ще не сформована повністю функціонуюча комплексна система регулювання ринку віртуальних активів. Законопроєкт № 10225-д перебуває в процесі законодавчого опрацювання, а регулятори працюють над моделлю, орієнтованою на європейський регламент MiCA. НКЦПФР прямо зазначає, що майбутня система має передбачати розподіл повноважень між НКЦПФР і НБУ.

Тому сьогодні операція українського користувача на криптобіржі регулюється не одним спеціальним законом, а сукупністю правових режимів:

• Цивільним законодавством України — щодо договору між користувачем і платформою, права власності, виконання зобов’язань та відповідальності.
• Законодавством про фінансовий моніторинг — якщо операція пов’язана з ідентифікацією клієнта, перевіркою походження коштів, протидією відмиванню коштів і санкційними ризиками.
• Валютним та платіжним законодавством України — щодо гривневих платежів, банківських переказів, конвертації та діяльності українських фінансових установ.
• Податковим законодавством — у частині декларування та оподаткування доходів, якщо виникає відповідний податковий обов’язок.
• Правом країни, де зареєстрована біржа або її відповідна юридична особа. Саме цей аспект часто є визначальним для блокування рахунку, обробки скарги, виведення активів і судового захисту.

Яка роль міжнародного права?

Якщо українець користується біржею, зареєстрованою за кордоном, відносини зазвичай мають транскордонний характер. У такій ситуації необхідно перевірити:

1. Яка юридична особа фактично обслуговує користувача.
2. Яке право визначене в Terms of Service або клієнтській угоді.
3. Яка юрисдикція передбачена для спорів.
4. Чи має платформа ліцензію або авторизацію у відповідній країні.
5. Чи поширюється на неї MiCA, якщо йдеться про постачальника послуг із криптоактивами в ЄС.
6. Яка процедура подання скарги та до якого регулятора можна звертатися.

MiCA не є універсальним законом, який автоматично захищає кожного українця на будь-якій криптобіржі. Його застосування залежить від юридичної структури постачальника, виду послуг, територіального охоплення та конкретної моделі обслуговування клієнта.

Міжнародні стандарти AML, санкційні режими та вимоги до фінансового моніторингу можуть впливати на біржу навіть тоді, коли користувач перебуває в Україні. Однак наявність у платформи міжнародних комплаєнс-зобов’язань не звільняє її від необхідності діяти відповідно до договору та застосовного законодавства.

3. Куди скаржитися, якщо конвертація здійснюється за заниженим курсом?

Перш за все, потрібно визначити, хто саме встановив курс і на якому етапі відбулася конвертація. Це може бути:

• сама криптобіржа;
• платіжний провайдер;
• банк;
• P2P-контрагент;
• сторонній обмінний сервіс;
• конвертаційний сервіс у гаманці або платіжному застосунку.

Сам факт того, що користувач отримав меншу суму, ще не доводить порушення. Необхідно порівняти:

• курс, який був показаний до підтвердження операції;
• фактично застосований курс;
• комісію та спред;
• час виконання операції;
• умови договору;
• інформацію про те, чи був курс фіксованим або змінювався до моменту виконання.

Практичний алгоритм

Перший етап — письмова скарга самій платформі. Необхідно запросити розрахунок операції: базовий курс, комісію, спред, час фіксації курсу та правову підставу його застосування. Слід зберегти скриншоти, історію операцій, TxID, листування та банківські виписки.

Другий етап — звернення до відповідного регулятора. Компетентний орган залежить від юридичної особи та виду послуги:

• якщо проблема пов’язана з українським банком або платіжною установою — звернення до Національного банку України;
• якщо йдеться про європейського авторизованого постачальника криптопослуг — до компетентного регулятора країни його авторизації та через передбачену процедурою скарг платформу;
• якщо біржа зареєстрована в іншій державі — до органу фінансового нагляду відповідної юрисдикції, якщо він має повноваження щодо конкретної послуги;
• якщо є ознаки шахрайства, підробки даних або незаконного заволодіння коштами — додатково до правоохоронних органів.

Важливо: регуляторна скарга не завжди є механізмом повернення конкретної суми або стягнення збитків. Для компенсації може знадобитися претензія, процедура альтернативного вирішення спору або судове провадження. Можливість такого захисту залежить від договору, статусу користувача, юридичної особи платформи та застосовного права.

Короткий висновок

Для українського користувача основний ризик припинення гривневих операцій на криптобіржі полягає не лише в незручності, а у збільшенні вартості та юридичної складності всієї операції. Користувач може зіткнутися з додатковими комісіями, валютним ризиком, менш вигідним курсом, P2P-ризиками та блокуванням коштів під час перевірки походження активів.

Водночас діяльність українця на іноземній криптобіржі не регулюється виключно українським законодавством. Необхідно одночасно враховувати українські правила щодо платежів, валютних операцій, фінансового моніторингу та оподаткування, а також право країни, у якій зареєстрована біржа. У разі спору першим кроком має бути письмова скарга платформі з вимогою надати повний розрахунок операції та пояснити застосований курс. Далі потрібно визначити компетентного регулятора або механізм вирішення спору за договором.

Застереження: остаточний висновок щодо заниженого курсу можна робити лише після аналізу конкретної операції, юридичної особи біржі, її умов обслуговування та інформації, наданої користувачу до підтвердження конвертації.

Спікер: Тарас Мірошниченко, керівник практики міжнародного корпоративного права та фінтех, юрист ЮК «Приходько та партнери»